Війна в Україні

Адміністрація Байдена вивчає, як США можуть підтримати українських партизанів у разі вторгнення Росії – ЗМІ

21 грудня 2021, 11.55 Этот материал также можно прочитать на русском

Головна мета адміністрації Байдена – у разі вторгнення Росії в Україну завдати удару, не залучаючи американські війська – WP Фото: EPA

Адміністрація президента США Джо Байдена вивчає, чи може держава без порушення законів підтримати українське повстання, якщо президент Росії Володимир Путін почне повномасштабне вторгнення в Україну. Про це у своєму матеріалі 20 грудня написав колумніст The Washington Post Девід Ігнатіус із посиланням на поінформованого чиновника.

Як ідеться у статті, обізнаний чиновник описав, що планування допомоги українцям включає способи надання зброї та іншої підтримки військовим і матеріально-технічної підтримки повстанцям, якщо Росія скине український уряд і розпочнеться партизанська війна.

За даними Ігнатіуса, США могли б надати українцям переносні зенітно-ракетні комплекси "Стінгер".

Водночас у ЦРУ та інших відомствах вивчають, як було організовано рух спротиву в Афганістані проти СРСР, у Сирії – проти підтримуваних Росією сил, а також проти США в Іраку та Афганістані.

Американські фахівці обговорюють, як організувати схованки зі зброєю та інші логістичні інструменти, які можуть підтримати потужну "секретну мережу" в разі вторгнення Росії.

Ігнатіус зазначив, що основу партизанів може становити приблизно 500 тис. українців, які з 2014 року пройшли певну бойову підготовку. За даними автора статті, на руках в українців є щонайменше 1 млн одиниць зброї.

За словами колумніста The Washington Post, головна мета адміністрації Байдена – у разі вторгнення Росії в Україну завдати удару по російських військах, не залучаючи безпосередньо американських військ. Цей крок президент США відкинув.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше".
Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
7 грудня президенти Росії та США Володимир Путін та Джо Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил біля України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" в разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу щодо "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо можливого вступу України в НАТО.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ в НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ опублікувало свої пропозиції щодо "гарантій безпеки", згідно з якими США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від вступу до Альянсу та військової співпраці з державами, які раніше входили до СРСР.
Україна також висунула свої вимоги у відповідь на заяви Кремля.