Міноборони Литви висловило готовність передати Україні летальну зброю

Війна в Україні

Литва готова передати Україні летальну зброю, заявив 19 грудня міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас у місті Рукла на спільній пресконференції з главою міноборони Німеччини Крістіне Ламбрехт. Про це повідомляє телерадіоканал LRT.

Анушаускас наголосив на необхідності "різноманітно підтримувати Україну", на кордоні з якою Росія зосередила десятки тисяч своїх військових.

Глава міноборони Литви не уточнив, яку зброю може отримати Україна, пославшись на те, що "це питання багатосторонньої угоди" і до цього залучено кілька держав.

8 грудня Анушаускас привіз в Україну частину військової допомоги, яку надав литовський уряд, – бронежилети та балістичні пояси. "Ми безплатно надаємо Збройним силам України бронежилети та балістичні пояси. Боротьба України – це також боротьба Литви", – пояснив він.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває орієнтовно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на це наголосив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США ідеться, що США мають взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до складу СРСР.
У Білому домі заявили у відповідь на пропозиції Росії, що США обговорюють їх із європейськими союзниками та партнерами.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що діалог Альянсу з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.
У МЗС України наголосили, що "головною проблемою безпеки євроатлантичного простору наразі є озброєна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях".