-1 Київ
"Ви дуже здивуєтеся, якщо я скажу, що далеко не всі виступали за це вторгнення. Це маловідомий факт, але це факт. Мені легше вам сказати, хто виступав. Виступав виключно [міністр оборони РФ Сергій] Шойгу, [начальник Генерального штабу РФ генерал Валерій] Герасимов виступав за. До останнього тримався [директор ФСБ Олександр] Бортников, він був проти, але через певні особисті мотиви за два тижні до початку він різко змінив свою думку і сказав: "Ні, там усе нормально, ми готові". І ще кілька функціонерів. Усе", – перерахував глава ГУР МО
Розвідник пояснив, чому Бортников зрештою підтримав вторгнення.
"Він розумів, що там не все так добре. Але там були певні події, які змусили його різко змінити свою думку. Вони пов'язані з коштами – з питанням, а куди вони витрачали кошти стільки років. 20 років ти пишеш, що в нас усе за планом. Кошти величезні йдуть. Приходить "час Ч", а ти кажеш: "Ми ще трохи не готові". Тут щось не те", – повідомив Буданов.
Він додав, що в керівництві РФ зараз є розбіжності щодо того, як завершити розв'язану Росією війну.
"Нерозуміння є. Протиріччя теж є. Жорсткі протиріччя є. Але Росія – це не те суспільство, де будуть якісь зміни, як у нас: не подобається – вийшов, сказав, тобі щось відповіли, далі когось на Майдан вивели. Там так не працює", – наголосив глава ГУР МО.
Те, що багато людей з оточення Путіна розуміли, що вторгнення для країни-агресора закінчиться погано, за словами глави української військової розвідки, – "це факт".
"Це зараз для них питання виживання", – відповів Буданов на запитання, чи зможуть противники війни перешкодити Росії "котитися в прірву".
Він переконаний, що керівній верхівці РФ "перемога" в будь-якому вигляді, навіть вигадана російською пропагандою на тлі невдач окупантів в Україні, необхідна, тому що "якщо почнуть шукати винних, то винних доведеться все ж таки призначити", пояснив керівник української військової розвідки.
"Давайте знову ж таки зануримося трохи в історію з вами. Був такий випадок цікавий в історії Російської імперії – програш Лівонської війни [у XVI столітті]. Вони тоді йшли на Лівонію. Це часи Івана Грозного. І не вдалося в них, культурно це назвемо. Це призвело до пошуку винних. А пошук винних призвів до появи опричників. Що далі всі, думаю, пам'ятають. Закінчилося масовим терором усередині країни, бо почали шукати, хто винний. А далі, як то кажуть, звикли трохи до цього", – підсумував Буданов.
