Ексчиновника Міноборони Лієва відправили під варту

Ексчиновника Міноборони Лієва відправили під варту За рішенням суду, Лієв перебуватиме під вартою 52 дні або до моменту внесення застави в розмірі 9 млн 84 тис. грн. Ухвалу можна оскаржити в апеляційному суді
Фото: Александр Лиев (Лієв Олександр) / Facebook

Октябрський суд міста Полтави відправив під варту колишнього керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Олександра Лієва, якого підозрюють у постачанні 200 неякісних кулеметів для ЗСУ. Відео з оголошенням запобіжного заходу 22 січня Лієв розмістив на своїй сторінці у Facebook.

"Клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного Лієва Олександра Сергійовича, 16 травня 1976 року народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 52 дні в державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23", а саме з 13.00 22 січня 2025 року до 13.00 14 березня 2025 року з визначенням застави в розмірі 9 млн 84 тис. грн", – повідомила суддя Олена Шевська, додавши, що рішення можна оскаржити в апеляційному суді.

Після завершення судового засідання до взяття під варту Лієв записав звернення, у якому назвав "ідіотизмом" і "абсурдом" рішення про свій арешт і пригадав події, які цьому передували.    

"Нагадаю, що мова йде про події, які були за пів року до мого призначення. Був укладений контракт і оплачений на закупівлю кулеметів. Ці кулемети приїхали значно раніше, ніж я був призначений на цю посаду, й військова частина, яка їх прийняла, не мала жодних зауважень до якості. Шість зброярів, фахівців командування Сил логістики підтвердили якісність цих кулеметів, на підставі чого я вже як чиновник міністерства підписав акт їхнього приймання. І яким чином тут можна взагалі притягнути сюди тему розтрати або, ще гірше, ст. 114 [Кримінального кодексу України], тобто перешкоджання законній діяльності Збройних сил – це просто якийсь ідіотизм", – наголосив він.  

Лієв підкреслив, що немає підстав вважати, що він буде переховуватися, тому для нього є незрозумілими застава й арешт. Він зауважив, що двічі приїжджав на суд за 20 хвилин до початку засідання, коли не з'являвся прокурор. 

"Я нікуди не переїжджаю, я виховую багатодітну родину – і нічого із цього не врахувати, і встановити таку заставу. У моєї сім'ї таких коштів немає. Тому буду сподіватися зараз на якусь допомогу, підтримку друзів, але це якийсь абсурд. Тобто три роки тому все, що я тоді робив для того, щоб вберегти країну, ризикуючи життям, усе, що ми робили, 400 з гаком контрактів, які були виконані й поставлене озброєння, яке дозволило чинити опір, зараз сказати, що це перешкоджання Збройним силам – просто якийсь абсурд. Я не знаю, чи це політичне переслідування, я не знаю, якесь вимагання грошей – у мене їх немає, щоб у мене їх вимагати. Просто ідіотизм – на то схоже. Може, вони там не почитали уважно, цілком можливо, бо прокурор був на засіданні ну дуже не готовий до того, щоб висловлювати чітко суть того, у чому він взагалі підозрює. Важко зрозуміти. Ну, тримаймося. З Днем соборності всіх", – підсумував Лієв. 

Адвокат ексчиновника Назар Кульчицький повідомив про намір подавати апеляційну скаргу на ухвалу суду, його слова цитує "Суспільне Полтава"

"Ми хочемо спочатку ознайомитися з текстом ухвали. Будемо боротися із цією підозрою, тобто збір доказів і доведення невинуватості нашого клієнта. Будемо намагатися знайти гроші на заставу", – зазначив він.   

Контекст

"Українська правда" писала торік, що компанія "Львівський арсенал" отримала від Міноборони 1,4 млрд грн на постачання великої партії мін калібру 120 мм і 82 мм, але протермінувала контракт і не передала ЗСУ жодної міни. Сам контракт підписали 11 листопада 2022 року. Підписантом з боку Міноборони був Лієв. Постачання боєприпасів, за даними УП, мали розпочати вже у грудні 2022 року й повністю завершити до кінця лютого 2023 року. "Українська правда" стверджувала, що фірма переказала своєму європейському контрагенту лише частину грошей – 400 млн грн, а майже 1 млрд грн залишився в Україні й "заблокований на рахунках".

26 січня 2024 року Міноборони поінформувало, що ТОВ "Львівський арсенал" програло апеляцію у справі про потребу виплатити відомству понад 1,5 млрд грн за невиконання контракту на постачання мін.

27 січня Лієва, а також чинного керівника департаменту МО Тоомаса Нахкура (його потім відсторонили з посади), голову й комерційного директора компанії "Львівський арсенал", представника іноземної комерційної структури повідомили про підозру в заволодінні майном через зловживання службовим становищем у складі організованої групи (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). За даними слідства, підозрювані організували схему розкрадання держкоштів під час закупівлі 100 тис. мінометних снарядів для ЗСУ.

СБУ повідомляла, що затримала одного з фігурантів під час спроби виїхати за межі України. ЗМІ писали, що йдеться про Лієва. Він підтвердив, що збирався виїхати до Словаччини, і назвав "безглуздою" підозру в розкраданні на закупівлі мін для ЗСУ.

29 січня Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання прокурора й відмовився заарештувати Лієва. Він повідомив, що його затримали на дві доби.

12 лютого Апеляційна палата ВАКС відправила Лієва під варту до 8 квітня, включно з альтернативою застави в розмірі 50 млн грн.

9 квітня Центр протидії корупції повідомив, що ВАКС скасував постанову, за якою випустили Лієва. Його справу повернули до суду першої інстанції. 

14 січня 2025 року Державне бюро розслідувань оголосило підозру Лієву за постачання 200 неякісних кулеметів на фронт. 

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати