Експерти Київського безпекового форуму запропонували принципи, як зробити оборону успішною стратегією

20 грудня 2023, 16:03

Этот материал также можно прочитать на русском

Експерти Київського безпекового форуму запропонували принципи, як зробити оборону успішною стратегією

У КБФ запропонували елементи нової воєнної стратегії
Фото: Командування Об'єднаних Сил ЗС України / Facebook

Україна де-факто перейшла в оборону, зазначають експерти Київського безпекового форуму, заснованого фондом Арсенія Яценюка Open Ukraine, на підставі повідомлень українських військових командувачів. Огляд експертів про те, як зробити оборону успішною стратегією, опублікувала 19 грудня пресслужба форуму.

В огляді зазначають, що один з командувачів ЗСУ – генерал Олександр Тарнавський – підтвердив дефіцит артилерійських снарядів на фронті й заявив про згортання деяких запланованих операцій. Про "снарядний голод" унаслідок скорочення західної допомоги (а також про нестачу FPV-дронів) уже писали українські активісти й провідні західні медіа.

Дефіцит артилерійських боєприпасів став новим викликом для сил оборони після того, як Україна не отримала зброї для завоювання переваги в повітрі, констатують експерти.

"Це фактичний початок переходу України до стратегії оборони в наземних операціях, яку раніше запропонували головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та один з його попередників, відставний генерал Віктор Муженко. Найочевиднішим наслідком може стати згортання наступу на півдні й у районі Бахмута, адже наступ потребує регулярної артилерійської підготовки", – ідеться в повідомленні.

Автори тексту нагадують, що в аналітичній записці військової розвідки Естонії пропонують стратегію, спрямовану на виснаження Росії (а не на вигнання загарбників). Естонці, зокрема, наголошують, що для обох сторін важливі обсяги й ритмічність постачання снарядів і введення нових резервів, і радять безповоротно нейтралізовувати щонайменше 50 тис. російських військових кожні пів року.

"Наземна оборона повинна мати новий територіальний характер – проактивний і раціональний. Насамперед можна повернутися до успішних тактик: поетапного відступу на заздалегідь підготовлені позиції (як у Сєвєродонецьку) й "мобільної війни" (як на Сумщині й Чернігівщині навесні 2022-го). Це актуально, оскільки Росія відчуває дефіцит бронетехніки", – пропонують у тексті.

Також, нагадують автори, успішними були операції в Бєлгородській і Брянській областях, їх варто регулярно повторювати. Водночас не можна допускати аналогічних дій ворога, який зараз саме активізував диверсійні дії в Сумській області.

Окрім цього, необхідне продумане спорудження укріплень і мінних полів на всіх напрямках. Важливим цивільним елементом оборонної війни має стати організованіша в усіх аспектах евакуація мирного населення, вважають експерти.

"Повітряна війна зберігає своє ключове значення. Необхідно прискорити надання Україні ракет усіх видів і винищувачів (окрім США, орієнтуючись на Францію, Німеччину й Швецію) і виробництво власної повітряної зброї. Сама по собі українська тактика застосування FPV-коптерів дуже успішна й має бути розвинена, як і тактика ударів далекобійними дронами й переробленими ракетами по території агресора. Те саме стосується й мобільних груп ППО. В Україні з'явилися нові технічні рішення для всіх цих проблем", – наголосили у КБФ.

В українському тилу, на думку експертів, основними завданнями є реформування системи мобілізації та мілітаризація економіки й управління на засадах прозорості й ефективності. Економіку мають мобілізувати для виробництва й закупівлі нових озброєнь на ринку, де об'єктивно лідирує приватний бізнес.

Контекст

Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків.

У квітні сили оборони вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частини Херсонської, Миколаївської та Харківської областей.

5 червня 2023 року в Міноборони України заявили, що на деяких напрямках сили оборони перейшли до наступальних дій. Пізніше були повідомлення про деокупацію населених пунктів на сході й півдні.

1 листопада головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував на американському сайті The Economist колонку і більш деталізоване дев'ятисторінкове есе, присвячені ситуації, яка склалася на фронті в Україні. У статті Залужного, зокрема, ідеться, що війна на нинішньому етапі "поступово переходить до позиційної форми", а затяжна війна "створює величезні ризики" для України. За оцінкою Залужного, зараз рівень технологічного розвитку обох сторін такий, що для того, щоб "вийти із глухого кута", необхідно щось принципово нове, що змінило б ситуацію так само, як свого часу винахід пороху.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю NBC News, опублікованому 5 листопада, заявив, що ситуація на фронті "дійсно складна", але не патова. Наприкінці того самого місяця він визнав, що Україна не досягла бажаних результатів контрнаступу. Він пояснив, що країна не отримала всієї необхідної їй зброї від союзників, а обмежена чисельність ЗСУ не дає змоги вести швидкий наступ.

Російські окупаційні війська наступають по всьому фронту на сході України, заявив 10 грудня командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський. Водночас, за оцінкою The Wall Street Journal, українським силам потрібне відновлення, й Україна не зможе організувати новий серйозний контрнаступ до 2025 року.

Видання The Economist 13 листопада писало, що західні чиновники дедалі частіше говорять про те, що війна, яку розв'язала Росія проти України, може тривати ще п'ять років у ситуації, коли ні РФ, ні Україна не готові поступитися, але й вийти із глухого кута теж не можуть.

Країна-агресор РФ до 2026 року хоче захопити більшу частину Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей України, зокрема міста Харків, Дніпро й Запоріжжя, написав 14 грудня Bild із посиланням на джерела в німецькій розвідці.