+13 Київ
Познанський служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти, яку після кількох місяців підготовки скерували під Маріуполь. У ніч на 24 лютого 2022 року зведеному підрозділу, яким командував Познанський, дали завдання висуватися у вказаний район і бути готовим до відбиття нападу противника.
Коли ворог оточив Маріуполь, підрозділу, у складі якого воював Познанський, у ніч на 11 квітня надійшов наказ іти на прорив у бік українських військ. Захисники переміщувалися невеликими групами, але потрапили в засідку. Тоді Познанський дістав п'ять кульових поранень, одна з куль ушкодила спинний мозок.
"Мене буквально прошило автоматною чергою. Зазнав п'ять кульових поранень. Не міг поворухнутися, але, коли підійшли росіяни, був при тямі. Пам'ятаю, що кричав від болю й казав, щоб не добивали, а дали самому померти. Вони обшукали мене, знайшли документи, побачили, що офіцер, і пішли радитися з командуванням. Далі росіяни зв'язали руки скотчем, заклеїли рот, хоч я і так ледь дихав, кинули в автобус і тягали по різних підвалах до ночі. Урешті привезли в Новоазовськ. Зрештою я знепритомнів", – розповів про пережите морпіх.
Згодом він дізнався, що саме тоді приїхали студенти-медики із Санкт-Петербурга, які практикувалися на поранених. Вони зашили йому рани, як уміли. Потім були допити, психологічний тиск і погрози.
Після повернення в Україну на героя чекали тривале лікування і складна реабілітація. Сьогодні Познанський – перший ветеран в Україні, який отримав унікальні комп'ютерні ортези й тепер може ходити. Їх профінансував фонд "Серце Азовсталі". Згодом морпіх разом зі своєю сім'єю отримав власну квартиру, придбану в партнерстві з Фондом Ріната Ахметова.
"Дякую засновнику цього проєкту Рінату Леонідовичу. Він робить дуже потужні, предметні речі й реально допомагає: моє перебування у Штатах і ортезування, зараз – це житло, і було ще попереднє лікування й реабілітація. Я дуже вдячний за це", – зазначив захисник.
