"Сьогодні відвідав одну з київських лікарень. Поспілкувався з лікарями, чи всім необхідним вони забезпечені. Поговорив із пацієнтами. Провідав і пораненого водія київської "швидкої", який постраждав від осколків снаряда, коли віз пацієнта в лікарню. Наші медики – справжні герої. Готові до оборони Києва і рятування здоров’я та життя людей", – наголосив він.
Кличко наголосив, що інфраструктура міста і далі працює.
"Київ продовжує жити і працювати в умовах воєнного стану. Критична інфраструктура міста функціонує безперебійно. Метро працює в обмеженому режимі та як укриття для киян. Усі лікарні та пологові будинки Києва теж працюють. Медики на бойовому чергуванні. Дякуємо їм за це. Разом вистоїмо! Слава Україні!" – підсумував мер столиці.
ЗСУ, тероборона, поліція й інші силові структури готові захищати Київ, повідомив він 4 березня і показав оборонні споруди на околицях міста. Він також відвідав логістичний центр гуманітарного штабу Києва та відзвітував про його роботу.
Контекст
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні, зокрема, реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Жертвами російської агресії станом на 28 лютого стало 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
3 березня ЗСУ повідомили про ліквідацію із 24 лютого вже майже 9 тис. російських окупантів, десятків літаків, вертольотів, артилерійських систем, сотень бойових бронемашин та іншої техніки.
У міноборони РФ 2 березня відзвітували про 498 загиблих російських військовослужбовців. Свої втрати в Україні російське командування визнавало не з перших днів війни.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Станом на 3 березня позови проти Росії подало вже 40 країн.
У зв'язку із вторгненням в Україну більшість країн приєдналася до санкційних заходів щодо Москви. Це спричинило обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.
+4 Київ
