$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather -2 Київ
languages

Країни, які виступають проти спецтрибуналу для РФ, розраховують після війни відновити відносини з агресором – Костін

Країни, які виступають проти спецтрибуналу для РФ, розраховують після війни відновити відносини з агресором – Костін За словами Костіна, деякі країни посилаються на складність притягнення до відповідальності високопосадовців
Фото: Андрій Костін / Facebook

Країни, які виступають проти створення спецтрибуналу для РФ, розраховують після війни відновити відносини із країною-агресором. Про це в опублікованому 19 вересня інтерв'ю LB.ua заявив генеральний прокурор України Андрій Костін.

Він наголосив, що між Міжнародним кримінальним судом і трибуналом є різниця.

"Ця різниця дуже просто виглядає. Міжнародний кримінальний суд – це незалежна міжнародна судова інституція. І ті країни, які зараз допомагають фінансовому розслідуванню, яке відбувається під, скажімо так, парасолькою Міжнародного кримінального суду, допомагають незалежній судовій інституції. Тобто вони ніяк не пов'язані з можливим результатом діяльності цієї інституції. Щодо трибуналу про злочин агресії, то аби він міг бути створений, потрібне політичне рішення. Тобто це будуть країни, які підпишуть міжнародний договір – і це вже політичний крок", – пояснив генпрокурор.

Він зазначив, що з юридичного погляду тут можуть бути застосовані різні процедури.

"Це може бути один або кілька договорів, мова не про це. Мова йде про те, що це політичне рішення. Дуже чутливе питання. В історії людства було тільки декілька таких трибуналів – Нюрнберзький, трибунали щодо Югославії, Руанди – вони створювалися після того, як завершувалася війна. І тут чутливість у тому, що певні країни, на мою думку, хочуть залишити собі віконце можливостей для повоєнного налагодження будь-яких відносин з країною-агресором. Мабуть, тому вони так обережно сприймають саме створення міжнародного трибуналу", – вважає Костін.

За його словами, деякі країни також посилаються на складність притягнення до відповідальності російських високопосадовців.

"Є й інша причина, яку вони називають: мовляв, яким чином ви спіймаєте представників вищого військового чи політичного керівництва? По-перше, ми не можемо виключити це. Наприклад, може статися так, що під час контрнаступу ми зможемо когось захопити". Генерала, наприклад. Це, в принципі, достатній рівень для трибуналу. Також це може статися в майбутньому, якщо, наприклад, російські політики подорожуватимуть десь за межами Росії. Безумовно, всі ми хочемо бачити обвинувачених на лаві підсудних такого трибуналу. Коли нам говорять, що цей трибунал у заочному вигляді – тобто без єдиної людини, яка буде присутня як обвинувачений, – не дуже сприйматиметься, я це розумію. Мені теж хотілося б [особистої присутності обвинувачених], але це не аргумент проти того, щоб створювати трибунал", – резюмував Костін.

Контекст

Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого.

Росіян звинувачують у скоєнні багатьох злочинів на окупованих територіях. Після їхнього відступу в українських населених пунктах знаходили безліч трупів мирних жителів зі слідами тортур. Росіяни грабували, ґвалтували, катували і вбивали мирне населення на захоплених територіях.

Задокументовано випадки тортур росіянами українських військовополонених, які перебувають у руках росіян.

Необхідність створення спецтрибуналу для РФ підтримали ПАРЄ, Європарламент і парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ, повідомляв глава МЗС України Дмитро Кулеба. За його словами, Україна пропонує покласти в основу майбутнього спецтрибуналу п'ять параметрів.

Про необхідність створення спеціального трибуналу РФ говорив і президент України Володимир Зеленський.