$39.63 €42.29
menu closed
menu open
weather +23 Київ

Кулеба та Боррель обговорили введення ЄС жорстких санкцій проти Росії на випадок подальшої ескалації – МЗС

Кулеба та Боррель обговорили введення ЄС жорстких санкцій проти Росії на випадок подальшої ескалації – МЗС Боррель сказав Кулебі, що в ЄС розуміють: лише сильний пакет стримування зупинить Росію
Фото: ЕРА
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель 19 січня провели телефонну розмову про ситуацію з безпекою навколо України. Про це повідомила пресслужба МЗС.

Співрозмовники говорили про пакет комплексного стримування Росії, зокрема – про підготовку жорстких санкцій ЄС проти РФ у разі подальшої ескалації, ідеться в релізі.

Розмова відбулася напередодні ради Євросоюзу 24 січня та на тлі "активних дипломатичних зусиль України, США та ЄС", метою яких є уникнення подальшої ескалації з боку Росії.

"Кожна країна Європейського союзу має розуміти, що якою б високою не була ціна стримування Росії, ціна припинення нової війни буде набагато вищою. Єдина правильна стратегія – це проявити твердість і діяти єдиним фронтом з Україною", – наголосив Кулеба.

Боррель розповів главі українського МЗС про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі "Гімніх", яка відбулася у французькому Бресті минулого тижня. Як ідеться в релізі, дипломат заявив, що в Євросоюзі "панує чітке розуміння: лише сильний пакет стримування зупинить Росію".

Кулеба запевнив, що хоч рівень російської загрози і підвищений, ситуація під контролем.

Контекст

У 2014 році, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України у НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.