"Ти залишилася тут, удома. "Я вдома" – це біографічна пісня. Залишилася тут, на третій день пішла на метро "Хрещатик" і співала", – зазначив Гордон.
Артистка уточнила, що приходила на метро "Славутич".
"Так, я живу біля "Славутича". Я просто почула, що в людей навіть немає води. А в мене є своя свердловина. Я взяла пляшок 20 води. Поїхали... Ми настільки були в такому страшному жаху всі! У мене вдома було дев'ятеро людей: моя родина, вагітна сестричка. Ми всі були дуже перелякані, бо сховища немає, вертоліт упав на сусідній будинок", – згадує Могилевська.
За словами співачки, це був перший і єдиний випадок падіння вертольота в місті.
"Після того вони вже не залітали, якщо ти пам'ятаєш. І настільки було страшно! Ми сиділи в гаражі. Сиділи в гаражі в сусіда. Людей 30, напевне що. І я просто почула, що там [у метро] люди – розумієш? Розумієш, це як клятва, коли ти виходиш заміж за чоловіка й обіцяєш йому і в горі, і в радощах бути разом. І коли, виходить, горе – треба їхати", – наголосила артистка.
Могилевська зізналася Гордону, що, коли не стало її мами й тата, для неї глядач став її сім'єю.
"Я стільки отримала підтримки, я стільки отримала тепла! Я переписувалася з людьми. Я особисто знала багатьох. І для мене поїхати – це була б така страшенна зрада! Це уявляється так: 25 років вони ходили на мої концерти, дарували квіти, оплески, стільки любові – ти не уявляєш! Просто неймовірно! І в такі важкі часи я не можу цього зробити. Просто не можу!" – поділилася вона.
Співачка розповіла Гордону, що, для того, щоб упоратися зі стресом перших днів війни, вона просто почала "робити якісь дії".
"Знаєш, є такий секрет: коли ти сам дуже сильно переляканий і перебуваєш у стресі, коли ти займаєшся допомогою іншим, ти забуваєш про своє, про власні страхи. Я просто в якомусь такому, знаєш, шокованому стані почала щось робити. От просто почала щось робити", – зазначила вона.
За словами артистки, у підсумку в неї "одразу з'явилася купа важливих речей".
"Кудись поїхати, щось зробити. Почала з того, що взяла пляшок 20 води, поїхала на станцію метро "Славутич", привезла води. У людей не було навіть води. Діти, тварини – усі були там усередині. Приїхала – кажу: "Друзі, я знаю ліки!"