"На жаль, у ці дні були "200-ті" в різних спецпідрозділах наших, які якраз і були викликані тим, що в когось нерви здали, хтось неправильно оцінив [ситуацію]. На блокпостах стояли в більшості люди без спеціальної військової підготовки. І в мене теж була така історія. Ми перевозили гранатомети з Голосіївського в Печерський військкомат", – сказав Рудик.
Нардеп зазначив, що тоді з ним було двоє бійців.
"Мені кажуть: "Ярославовичу, я за кермом, по нас стріляють". Це не вкладається в голові, але по нас дійсно стріляють", – згадав Рудик.
Він наголосив, що, "дякуючи Богу, першу чергу пустили над машиною".
"Підбігає знервований чоловік у військовій формі. Ну, по традиції: руки туди, машину заглушити, відкрити і так далі. Але в мене не вкладається в голові, що він дає такі команди, стоячи на відстані максимум 200 метрів, а може, навіть менше від цього повороту з Голосіївського військкомату. Я собі думаю: "Не може бути наш. Тому що наш би знав. Відповідно, це, швидше за все, російська ДРГ. Якщо ми зараз послухаємося, ляжемо на землю, розкладемо ноги, руки, як вони просили, то пролунають постріли в потилицю – і на цьому вся історія закінчиться", – пояснив нардеп.
За словами Рудика, його двоє бійців "послухалися команди", а він у цей час "встиг заповзти за машину".
"І пістолет, який у мене був, – сам по собі пістолет без запобіжника. І я на всяк випадок тримав магазин із патронами не вставлений у сам пістолет. Тому поки ця маніпуляція по патронах тривала – буквально це були долі секунди – цього вистачило, щоб вибігли люди з Голосіївського військкомату і почали кричати цьому тероборонівцю – я до цього дня не знаю, кого він представляв, – що це наш. Я зрозумів, що наші і з того боку, і з того боку", – розповів нардеп.
Він зазначив, що після цього "буквально десь за хвилини дві цю історію розрулили – і поїхали по своїх справах".
Нардеп Рудик: 24 лютого військком мені каже: "Призвати нардепа – це кримінальна відповідальність. Нізащо. Ніколи". Я кажу: "Чоловіче добрий, орки під Києвом. Про яку відповідальність ти говориш?" Читайте повну версію інтерв'ю