Уздовж паркану, який починається ще в Харківській області, встановили 15 камер відеоспостереження і чотири оперативні центри.
"Даний комплекс нам не допоможе втримати важку техніку у разі її наближення до державного кордону, але допоможе виграти час. Тобто оператор комплексу буде бачити наближення важкої техніки і сповістить чергові сили та засоби, резерви прикордонного підрозділу, проінформує підрозділи Збройних сил України", – розповіла Суспільному спікерка Луганського прикордонного загону Тетяна Летошко.
Особового складу збройних сил та техніки для захисту кордону в Луганській області від російської агресії вистачить, запевнив голова Луганської облдержадміністрації Сергій Гайдай.
"Ветеранів АТО на сьогодні орієнтовно 400 тис. людей. Нехай частина, буквально 30%, піде знову захищати батьківщину. Також ми проводимо збори тероборони, і якщо треба буде, вони будуть виконувати певні завдання, які ми їм будемо ставити, не буду говорити які, але тренування проходять, люди чітко розуміють, що вони повинні робити", – розповів Гайдай.
За його інформацією, до кінця цього року Луганська ОДА оприлюднить план евакуації населення у разі повномасштабного наступу Росії.
Контекст
Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", та звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі. США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції на запитання, чи нападатиме Росія на Україну, заявив, що дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримання безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу".
10 грудня Росія висунула вимогу Північноатлантичному альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.
Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.
27 грудня голова Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко заявила, що Росія "не мала і не має планів" нападати на Україну.
-1 Київ
