Захід транслювали у YouTube міноборони Росії.
"Останнім часом Альянс перейшов до практики прямих провокацій, пов'язаних із високим ризиком переростання у збройне протистояння", – сказав Фомін.
Як приклад він вказав на інцидент у Чорному морі 23 червня з британським есмінцем HMS Defender D36. Він ішов з Одеси, у міноборони Росії тоді заявили, що він "порушив кордон" Росії у районі окупованого Криму.
За словами Фоміна, дії есмінця забезпечував стратегічний розвідувальний літак США RC-135.
"У Чорноморському регіоні порівняно з 2020 роком інтенсивність залучення розвідувальної авіації зросла більш ніж на 60%. Кількість літако-вильотів зросла із 436 до 710", – сказав заступник міністра оборони РФ.
Фомін зазначив, що всього в 2021 році НАТО провів у Чорному морі 15 навчань (торік – вісім), а присутність кораблів Альянсу в акваторії "фактично набула постійного характеру".
Окрім того, згідно з даними міноборони РФ, у Балтійській морській зоні цього року країни НАТО здійснили понад 1,2 тис. вильотів літаків та понад 50 виходів бойових кораблів на морську розвідку.
Пресслужба НАТО повідомляла, що в 2020 році винищувачі Альянсу здійснили 350 вильотів для перехоплення російських літаків. Вони не передають сигнала транспондера, що вказує їхню висоту та місцеперебування, не надають плани польоту і не відповідають на виклики диспетчерів, що становить потенційну небезпеку для цивільної авіації, підкреслили в НАТО.
Контекст
Відносини Росії та НАТО ускладнилися після анексії РФ Криму у 2014 році та початку бойових дій на сході України.
У червні 2017 року тодішній голова військового комітету НАТО генерал Петр Павел повідомив, що Росія збільшує свій військовий потенціал практично на всіх фронтах, тому НАТО треба бути напоготові.
У червні 2020 року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг говорив, що дії Росії та Китаю істотно впливають на глобальний баланс і становлять загрозу для світової безпеки. Зокрема, Росія "нестримно" нарощує військову активність, зазначав генсек Альянсу.
У травні 2021 року Альянс запропонував Росії провести засідання спільної ради, що Москва проігнорувала.
13 червня в інтерв'ю телеканалу CNBC Столтенберг сказав, що Північноатлантичний альянс і далі збільшуватиме військовий потенціал для протидії агресії РФ.
НАТО 6 жовтня вирішив вислати вісьмох членів представництва Росії при Альянсі, яких вважає прихованими співробітниками розвідки. Це пов'язано не з конкретною подією, а зі зростанням зловмисної діяльності Росії, заявляв Столтенберг 7 жовтня.
Президент РФ Володимир Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів з президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь на це наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
У МЗС Росії заявили, що питання входження України до НАТО для РФ має чи не більше значення, ніж для самої України. У Кремлі назвали "питанням життя і смерті" для Росії поширення НАТО на Україну, Грузію та Молдову.
-1 Київ
