"Питання про перспективу вступу України до НАТО має для нас щонайменше таке ж важливе – якщо не більше – значення, ніж для самої України", – сказав Рябков.
Він підкреслив, що Україна, Росія та НАТО вже підійшли до тієї межі, за якою "починають відігравати зовсім інші фактори".
"Значущість цих факторів, їхнє головне значення для нашої навіть самосвідомості, не кажучи вже про геополітичне позиціонування, незаперечні", – наголосив російський дипломат.
Водночас Рябков не назвав цих факторів.
За словами заступника міністра російського МЗС, ті, хто наполягає, що РФ треба "поставити в куток, як двієчника, що завинив у класі", недооцінюють, що може статися надалі.
"Вони якось втратили почуття реальності, почуття здорового глузду, сподіваюся, вони не втратили почуття самозбереження", – пригрозив Рябков.
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Президент РФ Володимир Путін 7 грудня під час онлайн-переговорів з президентом США Джо Байденом на тлі повідомлень американських ЗМІ про стягування військ РФ до українських кордонів заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ опублікувало проєкти договорів про "гарантії безпеки" між Росією, США та НАТО, які передали 15 грудня помічниці держсекретаря США Карен Донфрід.
Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін повідомив 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції на запитання, чи Росія нападатиме на Україну, заявив, що дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
-3 Київ
