"Лукашенко є суб'єктом із дуже розвиненою фантазією. Теза про те, що американці, європейці чи НАТО щось продиктували [Україні щодо проведення переговорів із РФ], розрахована на дуже невибагливих людей із низьким інтелектом. Я розумію, що Лукашенко звик працювати на цю аудиторію і говорити кліше радянського типу, він досі живе картинками сатиричного журналу "Крокодил". Щодо переговорного процесу, то Лукашенко тут відіграв дуже маленьку роль як організатор та ініціатор. Була максимально жорстка позиція Росії – вони не хотіли розпочинати переговори ніде, крім Білорусі, бо вважали, що це буде наступністю Мінських угод", – пояснив Подоляк.
За його словами, на початку повномасштабного вторгнення Росія почувалася вкрай невпевнено.
"Вона не отримувала тих військових результатів, на які сподівалася, а світ був шокований і вкрай негативно сприйняв "спеціальну воєнну операцію". Коли Росія побачила реальну картину в Україні, що їх зневажають і ненавидять, а спротив різко наростає, вони були злякані, тому спробували вести переговори в Білорусі, яку Москва тотально контролює, ми розглядали переговорний процес як можливість неадекватність перевести в діалогове русло. Друзі, у вас є аргументи, а це наші аргументи. Україна завжди відрізнялася від Росії та Білорусі тим, що ми розуміємо ризики й готові відповідати. Ми сказали: "Добре, буде Білорусь", – наголосив Подоляк.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст
24 лютого 2022 року російські окупанти вторглися в Україну за кількома напрямками, зокрема з території Білорусі.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Росія та Україна провели три раунди переговорів у очному форматі. Вони відбулися в Білорусі.
Перший раунд переговорів провели 28 лютого. Основною їхньою метою було припинення вогню та бойових дій на території України. За словами Подоляка, "сторони визначили низку пріоритетних тем, щодо яких намітилися певні рішення".
Другий раунд відбувся 3 березня. Після нього українська делегація повідомила, що не одержала результатів, на які розраховувала. Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що гуманітарні коридори – це "програма-мінімум" переговорів.
Третій раунд провели 7 березня. "Є невеликі позитивні зрушення щодо покращення логістики гуманітарних коридорів… По базовому політичному блоку врегулювання разом із припиненням вогню та гарантіями безпеки інтенсивні консультації продовжені", – повідомляв Подоляк після зустрічі.
Після цього переговори продовжили у форматі відеозв'язку.
За даними білоруського видання "Белта", 7 квітня Лукашенко заявив, що без участі Білорусі не може бути переговорів щодо миру між Україною та Росією. Він стверджував, що на переговорах "має прозвучати позиція Білорусі".
Пізніше відбулося чотири очні раунди переговорів (останній – 29 березня в Туреччині). Крім того, делегації зустрічалися у відеоформаті. Зараз, як говорив Подоляк, переговорний процес припинено, бо з російської сторони немає конкретики, яку можна було б обговорювати.