"Це рішення було ірраціональним, інтуїтивним і радше необдуманим. Тому що мені було страшно йти [на війну]. Раціональність говорила: не треба, сиди, не висовуйся" – ти набагато корисніший, якщо будеш удома. Щойно почалося повномасштабне вторгнення, я створив у Telegram групу з назвою "ПсихБатальон". Це батальйон психолога. Нині там приблизно 300 осіб, які регулярно чергують і надають першу психологічну допомогу. Це було найбільш актуальним у перші дні та перші місяці війни. Зібралася команда – хтось проводив консультації в особистих повідомленнях, хтось у чаті, хтось у спільних групах. Мета була – зняти стрес і максимально ввести людей у робочий стан. Тобто перша відповідь на запитання "чим я можу бути корисним?" прийшла у вигляді "ПсихБатальона", – сказав Сєрга.
За його словами, рішення про вступ до тероборони він ухвалив під час пробіжки 26 лютого.
"Я був в Одесі, а їхав до Миколаєва на концерт. В Одесі опинився випадково, бо пізно виїхав. О третій годині ночі я був тільки в Одесі, тому вирішив поспати в готелі, а вранці поїхати до Миколаєва. Але о 5.30 мене розбудили дзвінками – я пам'ятаю ці слова: "Здається, щось почалося". І я залишився в Одесі – тут у мене мешкають батьки. Я почав телефонувати людям, які пов'язані з теробороною, а вони кажуть: "Ні, ми тебе не візьмемо, ти нам потрібний у тилу, ти наш поет". Я сказав: "Ні, так неправильно", і зателефонував іншим знайомим, пов'язаним із ЗСУ. Кажуть: "Візьми зубну щітку і пасту – усе", – зазначив Сєрга.
Коли він прибув за призначеною адресою, його мобілізували до ЗСУ.
"Я приходжу, мені повідомляють – усе, підписуємо наказ про твою мобілізацію. І тут я розумію, що це не зовсім те, на що я очікував. Але з іншого боку, дороги назад немає. Не можна бути трохи вагітним. Я не курю, але коли вийшов надвір, попросив у друга цигарку. Закурив, щоб відтягнути момент ухвалення рішення. Але потім заходжу назад, говорю: "Усе, беріть!" І мені видали форму, автомат і одразу ж поставили на чергування", – резюмував Сєрга.