+3 Київ
19 листопада на позачерговому засіданні гуманітарної підгрупи тристоронньої контактної групи завершили обговорення розблокування роботи контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій і Луганській областях. Про це йдеться в повідомленні пресслужби української делегації в ТКГ у Telegram-каналі.
На переговорах вдалося погодити нові технічні деталі щодо розблокування російською стороною роботи КПВВ "Золоте" і "Щастя". Робота в цьому напрямі триває, ідеться в повідомленні.
"На жаль, незважаючи на пропозицію української делегації, представників ОБСЄ, МЗС Франції та ФРН, провести засідання політичної та безпекової підгруп російська сторона відмовилася", – додали в українській делегації ТКГ.
Чергове засідання ТКГ заплановано на 24–25 листопада.
10 листопада Україна відкрила КПВВ із боку підконтрольних уряду територій, зокрема два нові – у Золотому та Щасті. Пункти в'їзду-виїзду з підконтрольної Києву території працюють щодня з 8.00 до 16.00.
Бойовики заявляли, що не відкриють своїх КПВВ у Луганській області. Свої дії вони мотивували тим, що Україна нібито "змінила переговорну позицію".
13 листопада в Держприкордонслужбі України повідомили, що бойовики блокують роботу пунктів в'їзду-виїзду, цілодобовий пропуск здійснюють лише у Станиці Луганській, двічі на тиждень окупанти відкривають КПВВ у Новотроїцькому Донецької області.
МЗС Франції та Німеччини у спільній заяві, опублікованій 13 листопада, заявили, що Україна створила умови для поліпшення умов у пунктах пропуску до настання зими й полегшення долі людей на сході України. Міністерства закликали Росію та підконтрольну їй владу окупованих територій Донбасу "негайно відкрити всі наявні переходи на лінії зіткнення".
У МЗС РФ вважають, що відкриття КПВВ зірвала українська сторона, про це 17 листопада заявила речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова. Вона зазначила, що Україна намагається "дезавуювати Мінські угоди" проєктом "Плану спільних кроків" щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.
Перший президент України Леонід Кравчук 5 листопада оприлюднив головні тези "Плану спільних кроків". У документі передбачили завершення війни на Донбасі до кінця 2020-го і проведення там місцевих виборів до 31 березня 2021 року; створення в ОРДЛО вільної економічної зони на 30 років; скасування указів президента РФ Володимира Путіна, які є прямим втручанням у життя окупованого регіону (зокрема про спрощення порядку видання громадянства РФ). Саміт "Нормандської четвірки" мав відбутися до кінця 2020 року, обмін утримуваними особами та збільшення контингенту СММ ОБСЄ на Донбасі – до середини грудня, ідеться у плані.
Пропонований Україною "План спільних кроків" не є заміною того, що вже зроблено протягом шести років роботи нормандського формату і ТКГ, заявив Кравчук. "Це документ, який відповідає реаліям і тому, що зроблено, а з його допомогою ми хочемо доповнити або уточнити ті питання, які не знайшли широкого, точного і конкретного втілення в попередніх документах", – вважає він.
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи в Мінську (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
