0 Київ
Історична традиція підривати дамби на Дніпрі
Війська РФ уночі 6 червня підірвали Каховську ГЕС, станцію зруйновано і, як заявили в "Укргідроенерго", відновити її неможливо. Унаслідок підриву зруйновано дамбу Каховського водосховища, Дніпро розливається на обидва береги, але більше страждає пологіший лівий, який наразі під окупацією.
На підконтрольній Україні території проводять екстрену евакуацію, із небезпечних зон вивезли вже 1,7 тис. осіб, евакуацію здійснюють під обстрілами військ РФ, розповіли у Херсонській обласній військовій адміністрації. На підконтрольній окупантам території евакуацію провалено, повідомив президент України Володимир Зеленський. Відомо, що в Олешках люди ночували на дахах будинків і загарбники не дають їм покинути підтоплену територію, а в Новій Каховці є зниклі безвісти.
Фото: ЕРА
Підрив гідротехнічних споруд із воєнною метою – не нове слово у військовій справі. Імовірно, найвідоміший випадок стався 1941 року, коли радянська армія підірвала частину ДніпроГЕС, щоб зупинити наступ німецьких військ, але не попередила про це цивільне населення. Це призвело до масових жертв серед цивільних (запорізький історик Володимир Лініков говорив "Радіо Свобода", що точної кількості загиблих установити неможливо, але "найближча до правди" цифра – 3 тис. жертв), а нацистські війська від цього, на думку істориків, не постраждали.
Наказ про підрив ДніпроГЕС ухвалювали у Кремлі – на ставці верховного головнокомандування СРСР, ідеться у документальному фільмі "Рівень секретності 18", який 2011 року зняв канал "1+1".
Рішення про підрив Каховської ГЕС також ухвалювали у Кремлі – президент країни-агресора Володимир Путін, каже секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
"Команда на цей терористичний акт видавалася із Кремля, із кабінету Путіна. На інших рівнях такі вказівки не віддаються. Це не рівень батальйону, дивізії, це не рівень навіть ситуації, пов'язаної із Шойгу", – заявив він в ефірі "Радіо Свобода" 7 червня. Наказ, за попередньою інформацією, виконала 205-та мотострілецька бригада збройних сил Росії.
Це не перша гідротехнічна споруда, яка зазнала атаки РФ за час повномасштабної війни: у вересні минулого року вони завдали ракетних ударів по дамбі Карачунівського водосховища (на річці Інгулець у Дніпропетровській області), унаслідок чого кілька районів Кривого Рогу залишилися без води, а через підтоплення було оголошено евакуацію жителів у двох районах. Того самого місяця обстріляли Печенізьку дамбу на Сіверському Дінці в Харківській області, сталося неконтрольоване скидання води.
У вересні 2022 року після обстрілів Росією дамби Карачунівського водосховища було підтоплено будинки у двох районах кривого Рогу. Фото: radiosvoboda.org
Усі ці напади є порушенням Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів, ухвалених 1949 року, зокрема додаткового протоколу до них, затвердженого 1977 року, у якому заборонено будь-які навмисні атаки на гідротехнічні споруди.
"Установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, – не повинні ставати об'єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об'єкти є воєнними об'єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення", – ідеться у протоколі.
РФ, підірвавши Каховську ГЕС, скоїла воєнний злочин, наголосили у Генеральному штабі Збройних сил України. Це найбільший злочин екоциду, і не лише за час цієї війни, а й за десятки років, вважає Зеленський.
Навіщо РФ підірвала дамбу?
За оцінкою Генерального штабу ЗСУ, мета підриву Каховської ГЕС – зупинити просування сил оборони України. Данілов в ефірі національного телемарафону висловив думку, що РФ хоче завадити українському контрнаступу та деокупації території України.
"Немає спроможності у росіян захопити нас військовим шляхом. Це не секрет, що найближчим часом може розпочатися контрнаступ наших Збройних сил. Щоб запобігти в цьому напрямку контрнаступу, вони здійснили такий теракт", – заявив Данілов.
Затоплення територій – відпрацьований прийом оборонних дій армії РФ, розповів "ВВС News Україна" керівник військових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", військовий моряк у відставці Павло Лакійчук. Такий маневр вони, зокрема, відпрацьовували під час навчань у Криму, розповів Лакійчук.
За легендою навчань, десант військ НАТО висаджувався біля Євпаторії та Феодосії і підтоплення територій нібито мало їх затримати, зазначив експерт.
"Одним із головних оборонних заходів тоді вважався підрив двох кримських водосховищ. Коли вода і головне – бруд – не просто ускладнить просування противника, а зробить його неможливим на декілька місяців", – сказав він.
Лакійчук упевнений, що такою самою логікою керувалося командування РФ і під час підриву Каховської ГЕС.
Каховська ГЕС до вибуху, знімок зроблено 5 червня. Фото: ЕРА
Для РФ важливіше утримати захоплені території на півдні, ніж на сході, вважає ексголова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.
"[Окупанти] бояться, що Крим, якщо ми обрубаємо сухопутний коридор і відправимо на побачення із крейсером "Москва" Кримський міст, стане для окупантів пасткою. Оцінюючи такі загрози, росіяни й пішли на знищення Каховської ГЕС. Так, вони набудували у Криму і на материковій частині захопленого українського півдня різного роду укріплення. Але, схоже, розуміють, що ті є неефективними проти новітнього озброєння, отриманого ЗСУ. Проти тактики не лобових атак, а проведення диверсійних спеціальних операцій. Ударів із несподіваних сторін. Території величезні, поле для маневру є", – заявив він в інтерв'ю "Телеграфу".
Колишній заступник начальника штабу Військово-морських сил України Андрій Риженко пояснив, що затоплення узбережжя Дніпра не дає змоги перемістити значні сили української армії через широку водну перешкоду.
Підрив дамби "створить перешкоди" для наступальних дій Збройних сил України, говорив CNN 6 червня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.
"Наступ ЗСУ на херсонському напрямку щонайменше до осені тепер неможливий", – вважає Лакійчук.
Що буде з півднем і наскільки серйозно ситуація вплине на наступ ЗСУ?
Український воєнний експерт, полковник запасу Роман Світан у коментарі "Радіо Свобода" висловив думку, що російське військово-політичне керівництво обрало підрив станції як "менше зло" для країни-окупанта.
"Вони обирали: або підірвати станцію, затопити лівий берег і втратити ті рубежі оборони на лівому березі, які вони відкопали, втратити лівий берег на кілька тижнів, і друге зло – можливе форсування Дніпра українськими військами біля Херсона, на південь від Херсона та вихід на Армянськ у бік Криму. І ось вони обрали, на їхню думку, менше зло: підірвали станцію. [...] Із воєнного погляду вони відклали можливість нашого форсування Дніпра десь на два тижні. За два тижні вода зійде, можна буде продовжити операцію, якщо вона буде ще актуальною", – сказав він.
Світан припускає, що Генштаб ЗСУ після підриву Росією Каховської ГЕС міг ухвалити рішення піти за планом Б: "Завжди розробляють кілька планів, є план без підриву станції, є план на випадок, якщо росіяни підірвуть станцію".
"Те, що для росіян є меншим злом підтоплення їхнього ж обладнання на лівому березі, свідчить про те, що у них бракує сил і засобів протистояти нашому наступу, зокрема з-під Херсона, і в них бракує сил і засобів зараз утримати українські частини в районах запорізького, донецького та луганського фронтів", – наголосив експерт.
Нова Каховка у першій половині дня 6 червня. Скріншот: Андрей Алексеенко / Telegram
За інформацією Світана, окупанти затопили першу і другу лінії укріплень на лівому березі та щонайменше підтопили третю лінію.
"Тобто у них і третя лінія оборони буде в неробочому стані, але вона їм не потрібна: сам Дніпро, вода Каховського водосховища розіллється на кілометри, їх неможливо буде форсувати впродовж найближчих кількох тижнів, саме вони й забезпечать росіянам прикриття з боку херсонського напрямку щонайменше на два тижні. От саме це "менше зло" вони й обрали. Питання – для чого вони будуть використовувати те, що вони відтягнули щонайменше на два тижні наше ймовірне заплановане форсування Дніпра та вихід на Крим? Вони можуть використовувати ці два тижні і для організації керованого виходу російських військ із займаних рубежів та зменшення ширини фронту, збільшення щільності військ на запорізькому, донецькому напрямку – тобто можуть просто перекинути війська на ці два тижні на ці фронти якраз для поповнення тих втрат або збільшення щільності військ", – додав він.
Світан пов'язує з початком контрнаступальної операції України рішення РФ підірвати дамбу.
"Так і є, кілька днів триває вже гаряча фаза наступу на сході запорізького фронту, на донецькому, луганському фронті. Найімовірніше, мала розвинутися ця гаряча фаза і на херсонському напрямку. Чому це стало тригером для ухвалення рішення на вибух дамби та відсікання херсонського напрямку? Росіян бракує протистояти нашим військам, тому ухвалили саме таке рішення. Із воєнного погляду воно може бути логічним на цьому етапі, але воно просто перевело в інший режим розгортання операцій [сил оборони України] щодо знищення російської армії", – пояснив Світан.
Редактор The Independent Кім Сенгупта у статті, яка вийшла ввечері 6 червня, написав, що підрив ГЕС вплине на український наступ, зокрема на можливості переміщати бронетехніку та важке обладнання маршрутами, які зараз затоплені. Він вважає, що українське командування може переглянути тактичні плани, і пише, що український наступ на херсонському напрямку прорив дамби сповільнить.
На думку Світана, альтернативний план українського командування на випадок підриву Каховської ГЕС не передбачає наступу на херсонському напрямку, але передбачає інтенсифікацію бойових дій "на трьох інших фронтах – на запорізькому, донецькому й луганському".
Сенгупта, посилаючись на джерела серед західних силовиків, написав, що до підриву дамби планували висадження українського десанту на островах нижче від Каховської ГЕС, і підкреслив: у Києва є "досить можливостей для продовження наступу, із коригуванням".
На думку глави правління Київської школи державного управління імені Сергія Нижного Віктора Андрусіва, який служить у ЗСУ, варіант із висадженням водного десанту на цьому напрямку був дуже ризикованим і без підриву ГЕС.
"Але коли спаде вода, то, навпаки, перспектива десанту буде мати хороші шанси, оскільки систему оборони орків змило", – зазначив Андрусів.
Офіцер ЗСУ, який працює на херсонському напрямку, розповів "ВВС News Україна", що ситуація з українськими позиціями на островах у дельті Дніпра дуже складна: вода швидко прибуває і затоплює територію.
"На островах уже зранку по коліна води було. Екстрено евакуювали наші групи, які місяцями там закріплялися", – додав співрозмовник ЗМІ.
Фото: Командування Сил спеціальних операцій ЗС України / Facebook (архів)
Кому більше зашкодить підрив ГЕС?
Співрозмовники "ВВС News Україна" серед військовослужбовців, які працюють безпосередньо "на землі", впевнені: у воєнному плані ситуація більше шкодить Україні.
За оцінкою Світана, кардинально на ситуацію на фронті підрив ГЕС не вплине.
"Це лише час дає, певну фору для того, щоб росіяни могли ухвалити рішення, як їм далі рухатися: або йти із херсонського напрямку, але тоді доведеться йти і з запорізького напрямку зокрема, або якось спробувати (якщо їхні плани щодо стримування нашого наступу будуть успішними) потім повернутися – принаймні за два тижні – на певні позиції на лівому березі. Але це не зніме наших планів щодо форсування Дніпра та виходу у бік Криму. Тому в росіян зараз буде така виделка в ухваленні рішень. Вони на одну виделку вже напоролися: ухвалили все-таки рішення підривати станцію, перевівши в режим Б український наступ. Але й друга виделка: тепер їм доведеться ухвалювати рішення, що робити з російськими частинами на херсонському напрямку – повертатися назад чи все-таки йти", – сказав він.
Якщо війська країни-агресора повертатимуться на території, які зараз затоплено, "йти за водою", то вони там уже не зможуть обладнати укріплення, які були до підриву ГЕС та затоплення, вважає Світан.
"Вони їх не зможуть ні відновити, ні закопатися [заново], тому що ґрунтові води будуть дуже високо ще стояти і дуже довго, до кінця літа, найімовірніше, після такого скидання води, тобто вони вже не зможуть закопатися на лівому березі. Тому в них виделка зараз щодо ухвалення рішень: іти чи намагатися якось зачепитися. Ну, це буде залежати від розвитку ситуації вже й від наших планів, зокрема щодо руху в районі херсонського напрямку: або ми будемо перекидати зараз війська на запорізький напрямок і далі там рухатися, або почекаємо скидання води і продовжимо наш рух та форсування Дніпра вже після скидання води за кілька тижнів", – додав він.
Маломуж також каже, що "глобально" підрив ГЕС не зупинить української армії.
"У тактичному плані – так, створюються певні проблеми для наступу. Хоча ми маємо і сектори суші, де можемо просуватися. І можливість форсувати Дніпро у певних місцях. [...] На кілька днів росіяни, можливо, процес нашого наступу загальмували. Але глобально нічого не змінюється. Ми готові до таких дій, вода поступово впаде. Відновиться можливість наступу в інших секторах. Отже, суттєво країна-агресор нічого не змінила. Лише вкотре підтвердила світу, що вона – ще й країна-терорист", – наголосив він.
Розлив Дніпра на лівому березі може зменшити загрозу артилерійських обстрілів Херсона, припускали в оперативному командуванні "Південь". Як сказала глава об'єднаного координаційного пресцентру сил оборони України "Південь" Наталія Гуменюк, через високу воду на лівому березі окупанти відійшли на відстань від 5 км до 15 км, але не припинили обстрілів правого берега.
Затоплення у Херсоні. Фото: ЕРА
Підрив Росією дамби "демонструє, наскільки провалився початковий план Путіна щодо вторгнення в Україну", наголошує Сенгупта. Він зазначив, що на початку повномасштабної війни РФ обмежувала атаки на критичну інфраструктуру, оскільки, "як засвідчили витоки з Москви та перехоплені повідомлення, вони вважали, що невдовзі керуватимуть країною".
Журналіст звернув увагу, що в останні місяці ситуація змінилася – і підрив Каховської ГЕС став "кульмінацією" численних атак по об'єктах енергетичної інфраструктури. На думку редактора The Independent, це "дії безжальні, але й відчайдушні, які відображають зміну перебігу війни".
За словами командувача Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва, українське командування заздалегідь прораховувало можливі дії ворога, зокрема щодо підриву Каховської ГЕС. Він запевнив, що ці дії окупантів "не мають зашкодити нашому наступу на тих напрямках, де може бути розлив води".
Зеленський 6 червня за підсумками ставки верховного головнокомандувача повідомив, що підрив дамби не вплинув на здатність України деокупувати власні території.
Наразі, згідно з даними Міноборони, епіцентром бойових дій залишається схід України, поблизу Бахмута сили оборони просунулися на відстань від 200 м до 1100 метрів.
"Ворог на цьому напрямку перейшов до оборони, намагаючись утримати займані позиції. Наразі ворог стягує свої резерви на цей напрямок із глибини для захисту", – проінформувала заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. У вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ зазначено, що також окупанти й далі обороняються на херсонському та запорізькому напрямках, спроби наступати на авдіївському, мар'їнському, лиманському напрямках провалилися.
