"Дістали з рани 1,5 кг скла". Студентка розповіла музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, як вижила під час ракетного обстрілу

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Скалозуб разом із подругою переїхала до Молдови до родичів, але невдовзі повернулася до Одеси.

Після складання літньої сесії Скалозуб разом із друзями вирішила відпочити на базі відпочинку у Сергіївці. Компанія приїхала туди 29 червня.

"Було дуже спокійно, тихо, багато дітей, – розповідає Скалозуб. – У ніч на 1 липня друзі розійшлися по кімнатах".

У момент влучання ракети, дівчина сиділа з телефоном у руках.

"Для мене все просто згасло. Був запах тротилу в роті. Світла немає. Я думала, що ми під завалами. Перша думка – у мене в руках телефон, я можу зателефонувати татові. Головне, щоб нам вистачило повітря, нас урятують. Але телефон не реагував. Мені на голову щось упало, обличчя було в крові", – розповідає вона.

Ворухнувши руками, вона зрозуміла, що може рухатися, хоча все обличчя було в крові. Її друзів було також серйозно поранено.

"Було дуже страшно. Ми сіли на землю, намагаючись не втрачати свідомості через крововтрату. Коли усвідомили, що можемо не вижити, мій моральний стан сильно похитнувся і я зрозуміла, що життя дуже тендітне", – сказала дівчина.

Скалозуб провела у лікарні три тижні. У неї діагностували розрив барабанної перетинки, контузію, рвані рани тіла.

"Медики дістали з рани великі цвяхи, приблизно 1,5 кг скла й будматеріалів. Ще багато скла виходить", – розповіла дівчина.

Скалозуб зазначає, що після виписки скористалася послугами пластичного хірурга Артура Тумбашяна, який допомагає людям, котрі вижили під час ракетного обстрілу у Сергіївці.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)