"Вірогідність мала, але план дій потрібний". В Україні підготували інструкцію, як діяти у разі ядерного вибуху 

Чому про це говорять?

Сили стримування армії РФ приведено у бойове чергування з лютого, такий наказ президент РФ Володимир Путін віддав у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну. Тоді на ці дії РФ відреагували і на Заході, і на Сході, зокрема США закликали Росію пом'якшити риторику, а Китай заявив, що всі сторони мають зберігати спокій і уникати подальшої ескалації.

Окрім того, на початку березня під окупацією російських військових опинилася і відтоді працює під їхнім контролем Запорізька атомна електростанція (захоплена була і ЧАЕС, але у квітні війська РФ вивели з півночі України, а станцію деокупували). Із серпня російські війська регулярно обстрілюють ЗАЕС і Енергодар Запорізької області, через що станцію повністю від'єднували від енергомережі.

21 вересня президент Росії Володимир Путін заявив про готовність застосувати ядерну зброю у разі загрози територіальній цілісності Росії. 30 вересня він підписав "договори" про "входження" до складу РФ тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей.

"Вибір народу в Донецьку, Луганську, Запоріжжі і Херсоні не обговорюватимемо, його зроблено, Росія його не зрадить", – сказав Путін, оголошуючи про незаконну анексію українських територій, хоча частина цих регіонів, включно з обласним центром Запорізької області – Запоріжжям, – перебуває на підконтрольній Києву території.

"Ми захищатимемо нашу землю всіма наявними у нас силами й засобами і зробимо все, щоб організувати безпечне життя для наших людей", – додав глава Кремля.

Після цього, 2–3 жовтня західні ЗМІ повідомили, що за оцінкою НАТО, Путін може зважитися на проведення випробувань ядерної зброї. Однією з локацій для навчань називали Чорне море.

La Repubblica розповіла про пересування підводного човна "Белгород", здатного нести атомні бомби, а The Times повідомила про потяг, який нібито пов'язаний з управлінням російського міноборони, яке відповідає за ядерні боєприпаси, їхнє зберігання, технічне обслуговування й надання підрозділам. Потяг, за інформацією видання, вирушив до України.

Оцінки загрози

У Центрі протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України прокоментували публікації The Times і La Repubblica 4 жовтня. У повідомленні ЦПД, опублікованому у Facebook, ідеться, що Росія показово демонструє зброю "судного дня".

Ще на початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України РФ привела ядерні сили у стан особливого бойового чергування. Показова демонстрація Росією готовності в будь-який момент завдати ядерного удару по території України – чергова стадія інформаційного тероризму, влаштованого РФ, щоб схилити Україну до переговорів на умовах Кремля", – заявили у центрі.

Після цих публікацій у НАТО повідомили, що Альянс не бачить змін у ядерному статусі Росії, але "зберігає пильність".

"Що стосується ядерного питання, ми виразно чули, як Путін брязкає зброєю. Але ми не бачимо жодних ознак, які змусили б нас змінити нашу позицію щодо ядерної частини", – додала заступниця помічника міністра оборони США Лора Купер.

Ядерний удар Росії по Україні малоймовірний, мета шантажу – змусити Україну погодитися на поступки, а партнерів – послабити підтримку, заявили у страткомі Мінкульту.

"Імовірність мала, але план дій потрібний завжди: як уберегти себе під час радіаційної загрози. На тлі поразок на полі бою керівництво РФ вдається до ядерного шантажу. Це залякування не матиме очікуваних Росією наслідків. Водночас українцям необхідно мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій: бомбардувань, застосування ядерної зброї, "брудної бомби" або у разі аварії на АЕС", – повідомили у відомстві й додали посилання на інструкцію, яку розмістили на урядовому порталі "Довідка.Інфо".

Інструкцію підготували співробітники Центру стратегічних комунікацій, поради актуалізували спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки на основі досвіду та інструкцій України після аварії на ЧАЕС, що сталася 1986 року.

Інструкція

Якщо ядерний вибух застав вас на вулиці

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), в жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

• Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатися від ударної хвилі й уламків.
• Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами у бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків і травм.
• По можливості, прикрийте вуха навушниками – це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення, тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.

• Біжіть в укриття відразу, як з'явиться можливість звестися на ноги і коли минула вибухова хвиля після застосування ядерної зброї.
• Бігти в укриття треба, враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху, пересувайтеся перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напрямку вітру. В іншому випадку рухайтеся проти вітру. Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поряд немає спеціально обладнаного укриття, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон і дверей. Зони будівлі, де сховатися найбезпечніше у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.

• Перш ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення і зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтеся уникнути контакту шкіри із забрудненим одягом. Покладіть одяг у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде перевдягнутися повністю і якнайшвидше провести дезактивацію.

• Переконайтеся, що до приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер і обігрівач. За можливості перейдіть до кімнати, де немає вікон.
• Дистанціюйтеся від інших людей у приміщенні, не торкайтеся до них. Це може спричинити радіоактивне забруднення одне одного.
• Не їжте і не торкайтеся нічого, що могло бути під впливом радіоактивного забруднення.
• Проведіть дезактивацію – дії для очищення від радіаційного забруднення тіла, поверхонь і предметів, з якими ви контактуєте.

• Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання.
• Рекомендовано прийняти прохолодний душ із використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри: це може спричинити пошкодження шкіри і потрапляння радіонуклідів до організму.
• Якщо немає можливості прийняти душ, обмийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило і велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини або рани, щоб запобігти потраплянню радіонуклідів в організм. Якщо у вас немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.

• Поверхні та предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов'язково, незалежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.
• За можливості одягніть чистий, щільний і максимально закритий одяг, який не зазнав радіоактивного забруднення.
• Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет), щоб не пропустити інструкції, не вимикайте радіо або інший засіб зв'язку.
• Залишайтеся в укритті протягом 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення або евакуації.

Якщо вибух застав вас у приміщенні

• Переконайтеся, що повітря не потрапляє в приміщення. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть до кімнати, де немає вікон.
• Залишайтеся в укритті протягом 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення або евакуації. Щоб не пропустити інструкції, не вимикайте радіо або інший засіб зв'язку.
• Не їжте і не торкайтеся чогось, що могло зазнати радіоактивного забруднення.
• Якщо члени вашої сім'ї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони повинні залишитися там, доки не буде дозволу покинути його.

• Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.
• Не використовуйте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпеку.

Якщо вибух застав вас у дорозі

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), в жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою й опіком очей.
• Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.
• Закрийте всі вікна, двері, люки й усі отвори, перекрийте потік повітря ззовні.
• Прийміть захисну позу (закрийте голову руками й опустіть лікті на коліна).

• По можливості, прикрийте навушниками вуха – це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитеся в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.
• Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поряд немає спеціально обладнаного укриття, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей.

Якщо ваша дитина в школі або в дитсадку під час ядерного вибуху

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в навчальному закладі, вона має залишатися там в укритті з рештою дітей.

Навіть, якщо школа або садок у п'ятихвилинному доступі від будинку, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу, вашій дитині, а також іншим дітям, вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи дитсадка. Згідно з нормами безпеки, приміщення для укриття потрібно загерметизувати зсередини, щоб туди не потрапляли шкідливі речовини ззовні. Батьки, які прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил або він разом із повітрям може потрапити до приміщення, де переховуються діти.

Тож вийти назовні означає наражати на небезпеку не тільки себе, а й дітей та персонал. У разі аварії з викидом або ядерного вибуху у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Щоб бути впевненим, що школа чи дитсадок готові до будь-яких сценаріїв, ми рекомендуємо вам заздалегідь переконатися, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатися, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

♦ Переконатися, що у вчителів (вихователів) і дирекції школи чи дитсадка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поведінки у такій надзвичайній ситуації.

♦ Якщо дирекція установи не проінформувала вас про це, ви повинні домовитися заздалегідь з іншими батьками і вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти, не відчинятимуть, доки не було дозволу від органів влади.

♦ Це означає, що прийти і забрати дитину звідти, доки немає офіційних оголошень, що загроза минула, буде неможливо. Поясніть їм, що зайві відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, які прийшли з вулиці, нашкодять дітям.

♦ Переконайтеся, що укриття адаптоване для перебування в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контрольних органів, які свідчать, що укриття придатне. Окрім цього, акт ДСНС, що приміщення у задовільному санітарному й протипожежному стані. Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або надійніші сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування у найпростіших укриттях, які відповідають низці вимог (детально описані в інструкції).

♦ Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей протягом не менше 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація навчального закладу (список також наведено в інструкції).

Якщо не всі ці речі є, разом з іншими батьками проконтролюйте, щоб їх придбали, або знайдіть і принесіть самі.

♦ Складіть тривожний рюкзак для дитини: пляшка чистої води; поживні батончики або снеки у герметичних упаковках; нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків і найближчих родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків; респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо не забезпечує заклад; улюблена іграшка чи річ. Інші речі відповідно до віку дитини (підгузки, дитяче харчування).

♦ Для того, щоб не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садка, домовтеся з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігалися у закладі, але у швидкому доступі, щоб їх можна було швидко брати під час тривоги.

♦ Обов'язково попередьте медичного працівника школи, дитсадка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитовидної залози або алергію на калій йодид. В укритті дітям може знадобитися йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади.

♦ Поговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона деякий час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, що це важливо для того, щоб перечекати небезпеку. Запевніть, що як тільки небезпека мине, вся ваша сім'я знову буде разом.

♦ Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені в безпеці перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у разі ядерного вибуху, тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, поки є така загроза, ви приймаєте на свій розсуд.

Залежно від ситуації органи місцевого самоврядування або адміністрація закладу можуть ухвалити рішення про тимчасове припинення очного формату навчання.

Перша допомога потерпілому від ядерної зброї

При наданні допомоги потерпілому насамперед необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) й обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потраплянню радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення потерпілого й оточення. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони й респіратори. Після допомоги потерпілому проведіть дезактивацію самому собі.

Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести таку процедуру:

• накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов'язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла;
• обережно промити рани великою кількістю води чи фізіологічного розчину.

Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха і ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот треба негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот тривідсотковим розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло тривідсотковим розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину чи води.

Очищення волосся. Попросіть потерпілого помити волосся теплою водою з м'яким милом чи шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс чи рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього потерпілого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла потерпілого. Після транспортування медики, які приймуть потерпілого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу й обладнання, утилізувати забруднене.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до трьох діб після ураження.

Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження або іноді пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від трьох діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією й інколи має порушення сну.

Розпал хвороби триває від двох тижнів із моменту ураження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади із сильними болями у животі, температура тіла до 38–40ºС, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадання волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень і загальне зараження крові – сепсис).

План дій у разі радіаційної аварії на АЕС у вашому регіоні

• Почувши сигнал, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію Держслужба з надзвичайних ситуацій, армія, поліція чи місцеві органи управління зобов'язані повідомити на офіційних сторінках їхніх сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах Viber, Facebook або Telegram.
• Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет і засоби зв'язку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про радіоприймач із живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом зв'язку у надзвичайній ситуації.

• Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся у приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще – в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін та даху.
• Швидко одягніть респіратор або ватно-марлеву пов'язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.
• Закрийте і заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори у приміщенні й не підходьте до них без потреби; вимкніть кондиціонер і обігрівачі.

• Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях на кілька днів. Оберніть продукти харчовою плівкою і покладіть у холодильник чи шафу.
• Слідкуйте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.
• Корисні програми для інформування про надзвичайні ситуації: "Повітряна тривога" (розробник – Мінцифри, завантажти для Android, для IOS), "єТривога" (розроблений українськими IT-волонтерами в Польщі, завантажити для Android, для IOS), "Київ цифровий" (тільки для жителів столиці, завантажити для Android, для IOS).
• Проведіть йодопрофілактику.

Йодопрофілактика. Рекомендації

Проводити йодопрофілактику можна лише після офіційного оповіщення щодо її необхідності.

Необхідність у прийомі препарату стабільного йоду (калію йодиду) може бути як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема, при застосуванні "брудних бомб") прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старшим за 40 років або людям із порушеннями функціонування щитовидної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачений у випадках пролонгованої (понад 24 години), повторної дії або вживання забрудненої їжі чи води.

Дозування йодиду калію (таблетки):

• немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 мг;
• діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг;
• діти віком від 3 до 12 років – 62,5 мг;
• підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці і дорослі (до 40 років) – 125 мг.

Що робити, якщо під час радіаційної аварії вам потрібно буде вийти зі укриття?

• Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.
• Користуйтеся респіратором, одягніть максимально закритий і щільний одяг, плащ, гумове взуття і рукавички.
• Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.
• Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення і зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтеся уникнути контакту шкіри із забрудненим одягом. Покладіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварин.

• Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті самі дії, як у разі дезактивації у разі ядерного вибуху.
• Одягніть чистий, максимально закритий і щільний одяг.

Як безпечно харчуватися й пити воду під час радіаційної аварії чи після ядерної атаки?

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) і їжа в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд. Витріть миски і килимки для домашніх тварин. Ганчірки, якими ви очищали посуд і поверхні, покладіть в пакет або пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію і зберігати у місці, недоступному для дітей або свійських тварин.

Не збирайте і не вживайте плоди й овочі зі свого саду, городу чи ті продукти, що були на вулиці, доки не отримаєте офіційного повідомлення, що це безпечно.

Тільки бутильована вода безпечна для вживання, доки не буде проведено перевірку водопровідної води на забруднення. Кип'ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду у пляшках, якою запаслися заздалегідь. ДСНС або органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

Як підготуватися до радіаційної аварії

Ось кілька правил, як підготуватися до надзвичайної ситуації чи евакуації з небезпечної зони.

• Заздалегідь подбайте про запас води у герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів.
• Подбайте про запас продуктів на випадок надзвичайної ситуації. Поради читайте у розділі "Якими продуктами запастися для дому та тривожної валізи".
• Майте напоготові тривожну валізу.
• Подбайте про те, щоб бути на зв'язку і мати доступ до інформації, коли станеться надзвичайна ситуація.

Застосування "брудних бомб": яка небезпека та як діяти

Не слід відкидати застосування росіянами "брудних бомб" під час війни. Ці бомби ще називають "зброєю терористів". Оскільки такі бомби є інструментом залякування, їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.

"Брудна бомба" – це суміш вибухівки, наприклад динаміту, і радіоактивних речовин. Інша назва такої бомби – радіологічний розсіювальний пристрій (РРП).

Не слід плутати її з ядерною зброєю. "Брудна бомба" не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоч і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях і на обмежені відстані. Головна небезпека "брудних бомб" – це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.

Зазнати радіаційного впливу можуть передусім ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На великих відстанях від місця вибуху небезпека є лише у випадку, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу чи п'ють забруднену воду.

Тому правила порятунку у разі застосування "брудної бомби" такі самі, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте в укриття, залишайтеся там, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС і поліції.