"Із хлопчика на війні – до величного воїна. Да Вінчі мав колись очолити нашу армію". Українці сумують за загиблим під Бахмутом Героєм України Дмитром Коцюбайлом

"Із хлопчика на війні – до величного воїна. Да Вінчі мав колись очолити нашу армію". Українці сумують за загиблим під Бахмутом Героєм України Дмитром Коцюбайлом

Залужний та Коцюбайло в день вручення останньому ордена "Золота Зірка", 1 грудня 2021 року


Фото: Дмитро Коцюбайло / Facebook
7 березня у віці 27 років загинув легендарний український захисник, командир 1-ї штурмової роти Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" Дмитро Коцюбайло (позивний Да Вінчі).

Про це у вечірньому зверненні, опублікованому у Facebook, повідомив президент Володимир Зеленський.

"Герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість... Боєць 67-ї окремої механізованої бригади, комбат. Загинув у бою під Бахмутом, у бою за Україну, – написав глава держави. – Один із наймолодших Героїв України. Один із тих, чия особиста історія, характер, сміливість навіки стали історією, характером і сміливістю України".

Пам'ять Да Вінчі у Facebook також ушанували третій і п'ятий президенти України – Віктор Ющенко і Петро Порошенко.

"Це сталося у нас на очах", – написали в Instagram фотографи Костянтин і Влада Ліберови.

"Обстріл. Ти сказав нам залишитися в укритті. Вибухи, багато вибухів. За хвилину крики: "Медика! медика! Да Вінчі!" Ми до останнього вірили. Ми до останнього молилися. Ти був самим сміливим, самим відчайдушним з усіх, кого ми знали. Ти здавався безсмертним", – ідеться у повідомленні.

Коцюбайло пішов воювати з Майдану, "усі знають, наскільки він був порядним", зазначив у Facebook журналіст ICTV Володимир Рунець.

"Колись разом із 79-м ми вмовляли його відволіктися від війни і поїхати у Штати на навчання в університеті. Але він навідріз відмовився. Не всі знають, що псевдо Да Вінчі отримав через те, що він вчився на художника. "Намалюй щось", – благав його я. "Я не візьму пензля в руки, допоки не закінчиться війна", – відрізав Да Вінчі. Друже, ти так і не взяв пензля в руки, бо ця війна на століття", – розповів Рунець.

Людина, яка "з такою повагою говорить про загиблих", не мала права загинути, зазначила у Facebook військова кореспондентка "1+1" Наталія Нагорна.

"Із хлопчика на війні – до величного воїна... Безсмертний онук воїна УПА, який казав, що, мабуть, буде дідом, коли це все закінчиться. Як же я хотіла побачити тебе старим з онуками на колінцях", – написала представниця ЗМІ.

Да Вінчі мав колись очолити нашу армію, наголосила у Facebook нардепка від "Голосу" Олександра Устінова.

"Уже такий молодий був її елітою та легендою. Про тебе реально ходили легенди, а депутати у залі – я і сусіди так точно – плакали, коли тобі надавали звання Героя України. Герої вмирають. Да Вінчі, тримай там над нами і [депутаткою Київради, доброволицею та парамедикинею] Аліною [Михайловою] (Коцюбайло мав із нею стосунки. "ГОРДОН") небо, як тримав фронт. Це невимовна втрата для країни", – наголосила депутатка.

Дев'ять років свого молодого життя Да Вінчі "віддав захисту України та всіх нас", наголосила у Facebook журналістка Крістіна Бердинських.

"Уперше я побачила Да Вінчі 24 серпня 2020 року в Авдіївці. Тоді на День Незалежності він організував вручення нагород (не офіційних, а суто символічних) українським військовим. Тоді мене сильно вразило, як військові із зовсім різних підрозділів з'їхалися на це нагородження в Авдіївку, хтось зміг вирватися тільки на годину, але вирвався, бо навіть для найдосвідченіших і найпрофесійніших це була велика честь – отримати нагороду з рук Да Вінчі, легендарного українського добровольця. Нагороду, яка не дає грошей, нічого не дає, але для них вона була дуже важлива", – згадала журналістка.

"Ми познайомилися ще у 2020 році під Авдіївкою, – розповів у Facebook фронтмен українського гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук. – Я приїжджав до нього, його побратимів та посестер не раз... Упевнений, пасіонарний, готовий до будь-яких випробувань, він завжди надихав. Велика втрата! Вічна пам'ять Герою".

"Піти на війну добровольцем у 18 років. Провести на фронті третину життя. Здобути славу затятого воїна, ювеліра арти, справжнього командира! Стати прикладом для наслідування! Стати жахом для ворогів. Стати народним героєм і Героєм України. Здобути смерть у бою та залишитися жити вічно в нашій пам'яті, у назвах вулиць, в іменах дітей, які будуть названі на твою честь, друже!" – написав у Facebook про Коцюбайла волонтер і телеведучий Сергій Притула.

Останню зустріч із Коцюбайлом згадав у Facebook український адвокат, військовослужбовець ЗСУ та громадський діяч Масі Найєм.

"Я хочу написати, як наш спільний друг Сергій Філімонов, що помстимося. Але поки що вони там самі, без мене. Спробую долучитися, передам за тебе привіт. Пишаюся, що мав честь тиснути тобі руку. Дякую тобі за наше майбутнє", – підкреслив Найєм.

Про загибель друга Да Вінчі написав у Facebook голова ради оборони Кривого Рогу Дніпропетровської області Олександр Вілкул.

"Перші два місяці війни, коли була реальна загроза захоплення нашого міста, Діма воював під Кривим Рогом. Це було саме тоді, коли треба було зупинити орду, яка мала бойове завдання на штурм нашого міста. Тоді арта відіграла ключову роль. А він був артилерійським снайпером, художником. Працював із Д-20 152-мм калібром, – повідомив Вілкул. – Друже мій, вічна тобі пам'ять. Кривий Ріг ніколи тебе не забуде".

"Ти завжди будеш для мене живий, – вказав у Facebook головний редактор сайта "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов. – Це ти навчив мене вітатися "Слава Україні", це з тобою я перейшов на українську, це ти навчав мене дуже багатьом речам, стріляти, наприклад, із міномета, це ти показував, що таке сучасна тактика, що таке військовий професіоналізм, боєздатність. За дев'ять років ти зробив неймовірний шлях від революціонера з "коктейлем Молотова" на Майдані до командира механізованого батальйону, який керує вогнем батарей і танків і веде в бій сотні людей, твердих у своїй волі завдяки своєму 27-річному командиру. Я часто сумніваюся в собі, але ніколи не сумнівався в тобі, і в будь-якій обстановці ти був кращим і сильнішим за будь-які очікування".

Да Вінчі "жив і загинув як герой", повідомляють у Facebook Мінветеранів.

"Такі, як Дмитро Коцюбайло, – сіль української землі, основа української нації. Дмитро був активним учасником Революції гідності. Практично з Майдану пішов захищати Україну на передову. Хоча майбутньому герою було тоді лише 18. А тепер йому навічно 27… Командуй небесним військом і оберігай нас із неба", – ідеться у повідомленні.

Контекст

Да Вінчі народився в Івано-Франківській області 1995 року, він був на війні з 2014 року. У 21 рік став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти ДУК "Правий сектор". 2014 року Коцюбайло дістав тяжке поранення танковим снарядом у Пісках Донецької області. За три місяці після одужання та реабілітації він повернувся на фронт.

30 листопада 2021 року Зеленський надав Да Вінчі звання Героя України і 1 грудня вручив йому орден "Золота Зірка", в указі йшлося, що звання військовослужбовець удостоєний за його особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України. Нагородження відбулося на урочистому засіданні Верховної Ради у День Незалежності України.

У серпні 2022-го Коцюбайло здобув первинне офіцерське звання – молодший лейтенант, писала "АрміяInform".

Після початку повномасштабного вторгнення РФ "Вовки да Вінчі" під керівництвом Коцюбайла захищали Україну на фронті, зокрема восени минулого року звільняли Харківську область.

Пресслужба підрозділу наголосила у Facebook, що його командир усе свідоме життя присвятив боротьбі.

"Загинув зі зброєю в руках, загинув, першим ідучи в бій. Жив і загинув, як Герой. Наш підрозділ зветься "Вовки да Вінчі" саме тому, що ми завжди йшли за ним у бій. Він був для нас найкращим командиром, побратимом, лідером і взірцевим націоналістом... Сьогодні наша бойова родина зазнала непоправної втрати. Сьогодні вся Україна втратила легендарного командира. Віднині його боротьбу мусимо продовжувати всі ми. В ім'я наших полеглих героїв ми виграємо цю війну, випаливши російських окупантів із нашої землі. Честь і слава Герою!" – ідеться у повідомленні.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати