Як пише Gwara Media, Потьомкіна жила в Бучі з кінця минулого року. До передмістя Києва вона втекла через погрози білоруських силовиків за участь у протестах проти Лукашенка.
У перші дні повномасштабного вторгнення РФ евакуюватися з міста було неможливо, а тому білоруска вирішила приєднатися до волонтерів із Бучанської міськради.
“Треба було допомагати людям й відповідати на запитання. Щось десь вибухає, хтось бачить застрелену людину й не розуміє, що робити, куди йти, тому звертається до міськради”, – розповіла дівчина журналістам.
8 березня вона змогла втекти в Ірпінь, а звідти у Київ. Потім Потьомкіна поїхала до Львова, де знову почала волонтерити. Після звільнення Київської області від окупантів вона повернулася до Бучі та далі допомагала людям там.
30 червня Потьомкіну навіть нагородили подячною грамотою за волонтерську діяльність у Бучі, про що вона написала у Facebook.
Проте 9 липня у своєму Facebook вона повідомила, що міграційна служба України ухвалила рішення про її примусову депортацію з країни.
Волонтерка розповіла "Настоящему времени", що перебувала на території України без реєстрації. За словами жінки, вона "легально перебувала на території України 180 днів", але документів на політичний притулок не подавала.
Також вона розповіла, що телефонувала до міграційної служби, де їй сказали, що поки не приймають заяви про надання притулку, бо в країні воєнний стан.
До цього, за словами Потьомкіної, українські органи влади також не приймали документи на оформлення тимчасової посвідки на проживання в Україні. Коли вона прийшла до міграційної служби для подання документів на ТПП, вказавши підставою для цього "волонтерство в організації", у неї не прийняли пакет документів, зокрема подяку від органів влади у Бучі.
Пізніше співробітник міграційної служби забрав у Потьомкіної паспорт і сказав, що їй буде виписано штраф, але "мінімальний, бо вона волонтерка".