"Що було навіть у Маріуполі – це... Не знаю, як пояснити. Цілковитий хаос. Немає вже законів… Люди голодують, немає швидкої допомоги, яка може приїхати. Людей завалило – немає рятувальників, які можуть приїхати і їх відкопати. На клумбах ховали", – сказав він.
Захисник Маріуполя зазначив, що він "завжди стримував сльози".
"Але коли я ходив Маріуполем... У будь-яке подвір'я... Просто вулицею йдеш, біля моря – скрізь лежать трупи людей. Скрізь. У будь-яке подвір'я заходиш – трупи лежать накриті або вже поховані. В інше подвір'я заходиш – трупи лежать накриті або вже поховані. Не передати словами... Мабуть, раніше я до смерті простіше ставився. Зараз уже почав серйозно це сприймати", – пояснив Хімік.
За його словами, коли він у Маріуполі дивився на трупи, він відчував порожнечу.
"Я не розумів, що відбувається, куди я потрапив... Що я потрапив не в той світ, у якому живу... Звідки ця жорстокість? Ми ж типу в цивілізованому світі живемо. XXI сторіччя. Ось такі філософські думки були", – згадав Хімік.
Захисник Маріуполя Хімік Касаткін: Конвоїр запитав: "Чи правда, що ви нашим яйця відрізали?" Я відповів: "Ми живемо за законами честі. Коли в нас були полонені, ми їх годували й обмінювали". Він повірив, сказав, що більше запитань немає. Читайте повну версію інтерв'ю