"Якщо б ми були в НАТО, цієї війни б не було чи вона б по-іншому розгорталася. У нас було б плече близьких, потужних сусідів. Ми разом могли б воювати. Напевно, війни все ж таки не було б", – сказав президент.
Зеленський зазначив, що Захід запізнився з наданням Україні деяких видів озброєння, яке можна було передати ще до загибелі великої кількості українців, наприклад, у тому самому Маріуполі.
Водночас, за його словами, деякі європейські лідери вже змінили свою думку і зараз підтримують постачання зброї нашій країні.
"Я це бачу. І деякі європейські лідери змінили свою позицію. Але ви бачите ціну цих змін", – резюмував президент.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
23 березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, генсек НАТО Єнс Столтенберг говорив, що НАТО надає "безпрецедентну підтримку" Україні й далі допомагатиме їй, але про введення військ в Україну, безпольотну зону або членство в Альянсі не йдеться.
Після перемовин із РФ Україна офіційно запропонувала підписати договір про міжнародні гарантії безпеки.
-2 Київ
