Для президента РФ Володимира Путіна зараз головне – знайти спосіб домовитися із Заходом, що дотискає Росію санкціями, і водночас зберегти власні позиції всередині країни. Про це в інтерв'ю виданню "ГОРДОН" заявив ізраїльський бізнесмен Максим Фрейдзон, який до 2012 року працював у РФ.
"Мені здається, усе, що робиться в останні роки (з боку Путіна і кремлівської еліти. – "ГОРДОН"), це саме нагромадження обмінного фонду для торгівлі зі США та Європою. Зараз для Путіна головне – зберегти зайняті позиції та знайти компромісний вихід, тому що попереду глухий кут: Росія бідніє на очах. Захід буде планомірно та неспішно дотискати її санкціями", – сказав Фрейдзон.
На думку бізнесмена, Путін чудово розуміє, що зубожіння Росії, яке насувається, загрожує, передусім, його особистій безпеці.
"Коли народ остаточно зубожіє, ситуація в країні вийде з-під контролю та почнеться чорний переділ, як у 90-ті. Водночас нові справжні патріоти звинуватять його у всіх гріхах, відберуть гроші і, найімовірніше, повісять за ноги, як колись нацлідера Дуче в Італії (у перекладі з італ. "вождь", титул, наданий фашистському диктатору Беніто Муссоліні, який очолював Італію в 1922–1943 роках. У 1945-му Муссоліні захопили італійські партизани та стратили. – "ГОРДОН"). Він це добре розуміє. Йому треба знайти якийсь спосіб домовитись із Заходом", – переконаний Фрейдзон.
Він уважає, що Путін і його оточення шукають на Заході "господаря", який гарантував би їм недоторканність і збереження капіталів.
"Відповідно до мого уявлення про Путіна та його оточення, навряд чи вони всерйоз хочуть стати грудьми проти Заходу. Воювати вони не готові, та й сил замало. Вони загралися, уважаючи, що Захід слабкий, роз'єднаний і пов'язаний гуманістичними догмами. Зараз, я думаю, прийшло розуміння, що є певна межа терпіння, після якої Захід стає дуже жорстким і неприємним противником. У Ленінграді 90-х, коли бачили нову банду, яка зухвало та голосно заявляла про себе, говорили: "Господаря шукають". Ось і зараз Кремль шукає господаря, який гарантував би верхівці РФ недоторканність", – підсумував Фрейдзон.
"Хабарі Путін брав не особисто, а через Міллера. Володимир Володимирович писав цифру на папірці, у моєму випадку – $10 тис." Повна версія інтерв'ю з Максимом Фрейдзоном
США ввели економічні санкції проти РФ у 2014 році – відразу після анексії Криму та початку бойових дій на сході України. 2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав закон про нові обмежувальні заходи щодо Росії, Ірану та КНДР.
Документ скорочує максимальний термін кредитування російських банків, що перебувають під санкціями, до 14 днів, а для компаній нафтогазового сектору – до 30 днів. Також президент США може застосувати санкції до осіб, які мають намір укласти в будівництво російських експортних трубопроводів понад $5 млн на рік або $1 млн одноразово. Закон зобов'язує президента США заздалегідь погоджувати з Конгресом будь-які пом'якшення або скасування санкцій. Глава Білого дому не зможе зняти обмежувальні заходи особистим указом, як це було раніше.
Відразу після підписання закону Трамп заявив, що зробив це на користь національної єдності. За його словами, у законодавчого акта є серйозні недоліки, оскільки він "посягає на повноваження виконавчої влади" і шкодить інтересам європейських союзників США й американським компаніям.
Глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер повідомив, що Брюссель готовий відповісти на санкції США проти РФ, якщо ці заходи вплинуть на економічні інтереси Євросоюзу. На думку міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля, у питанні санкцій США насамперед "переслідують власні економічні інтереси".