Гендиректор Nord Stream 2 Варніг є колишнім агентом Штазі і другом Путіна – ЗМІ

Гендиректор компанії Nord Stream 2, оператора газопроводу "Північний потік – 2", Маттіас Варніг був агентом міністерства державної безпеки НДР, відомого як Штазі, з 1974 року. Про це 22 грудня повідомило видання Der Standard.

64-річний Варніг родом з Альттеберна, навчався у Східноберлінському економічному університеті у Східній Німеччині. Із 1981-го до 1990 року він обіймав різні посади в уряді НДР, зокрема в міністерстві зовнішньої торгівлі й кабінеті міністрів.

Видання зазначає, що в офіційній біографії Варніга не згадано, що він шпигував на Штазі з 1974 року під кодовим ім'ям Артур із торговельної місії НДР у Дюссельдорфі – він нібито надавав інформацію про західнонімецькі компанії у Східний Берлін.

У 1990 році Варніг перейшов у Dresdner Bank, який у 1991 році відкрив своє представництво в Санкт-Петербурзі. У той час нинішній президент РФ Володимир Путін працював чиновником у мерії міста й відповідав за зовнішні відносини.

За даними видання, Путін, який до цього працював у Дрездені як представник КДБ, і Варніг стали друзями. Останній нібито допомагав Путіну, коли його дружина Людмила тяжко постраждала у ДТП у 1993 році – операцію тоді зробили коштом Dresdner Bank.

Der Standard пише, що Путін не забув про Варніга, ставши президентом РФ. Із 2006 року німець керував компанією Nord Stream, яка побудувала перший трубопровід через Балтійське море. Він також є членом наглядової ради оператора трубопроводу "Транснефть", державного російського банку ВТБ і російського нафтового гіганта "Роснефть", також входить у раду директорів Gazprom Schweiz AG.

У 2012 році Путін нагородив Варніга "Орденом честі". У нього є квартира в Москві, пише видання.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.

Віцепрем'єр Росії Дмитро Козак 21 листопада заявляв, що "Північний потік – 2" запрацює в середині 2020 року.

Президент США Дональд Трамп 20 грудня підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік. У нього закладено санкції проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2".

У мінфіні США заявили, що санкції проти Турецького потоку" й "Північного потоку – 2" набули чинності відразу після підписання закону й компанії, які свідомо продали, орендували або надали судна, які прокладають труби, мають негайно зупинити роботу цих кораблів.

Трубоукладник "Північного потоку – 2" швейцарська компанія Allseas після введення санкцій зупинила роботи.