-2 Київ
Канцелярія прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького проілюструвала "злочини українських націоналістів на Волині" фотографією українського села Сагринь, спаленого Армією Крайовою (АК) у 1944 році. Про це 20 липня повідомив у Facebook директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
"Канцелярія прем'єр-міністра Польщі Моравецького ілюструє "злочини українських націоналістів на Волині" фотографією знищеного вояками АК українського села Сагринь. Це та історична правда, про яку так часто говорять польські політики?" – написав він.
Станом на 21 липня це повідомлення на сторінці польського прем'єра було видалено, однак В'ятрович зберіг його скріншот. Джерелом фотографії канцелярія прем'єра Польщі вказала Архів IPN (Інститут національної пам'яті Польщі).
Рік тому IPN створив сайт, присвячений трагедії на Волині, де опублікував аналогічну фотографію як ілюстрацію до акцій відплати проти українців із боку поляків.
На сайті фотографію підписано: "Сагринь, 10 березня 1944 року. Акція відплати Томашевського відділу Округу АК щодо українських мешканців села. Регіональний музей у Томашеві-Люблінському (№1)". Отже, Сагринь не має стосунку до подій на Волині у 1943 році.
Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина або Волинська трагедія. Точна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої.
8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.
1 лютого 2018 року в Польщі було ухвалено поправки до закону про Інститут національної пам'яті, які встановили кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Українська влада засудила цей документ.
8 липня президент України Петро Порошенко відвідав Польщу на запрошення української громади. У селі Сагринь Люблінського воєводства президент відкрив Меморіал пам'яті українців, загиблих під час етнічних чисток 1944 року.
Того самого дня президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинську область України. Він узяв участь у месі на пам'ять про поляків – жертв Волинської трагедії у Соборі святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, а також відвідав кладовище в Олиці.
