Палата представників Конгресу схвалила санкції проти "Північного потоку – 2"

Палата представників Конгресу США 20 липня одностайно схвалила зміни в законодавстві, які передбачають санкції проти компаній, причетних до будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Поправку до закону про національну оборону ухвалили одностайно, повідомляє Radio Free Europe / Radio Liberty.

Тепер поправку мають розглянути в Сенаті, після чого зміни до закону має підписати президент Дональд Трамп.

"Росія намагається побудувати "Північний потік – 2", щоб дістати надмірний контроль над нашими європейськими союзниками та їхніми джерелами енергії. Ми маємо зупинити ворожу стратегію посилення впливу [президента Росії Володимира] Путіна", – написав у Twitter член Палати представників республіканець Стів Вомак.

"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англійсько-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки у 2019 році. Прогнозували, що будівництво завершиться до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020 року.

Будівництво газопроводу заморозили після того, як у грудні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". Відразу після цього швейцарська компанія Allseas припинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладачі. На момент припинення робіт залишалося укласти по дну Балтійського моря 160 км труб, повідомило видання Neftegaz.ru.

Наприкінці червня 2020 року Сенат Конгресу США вніс нові санкції проти "Північного потоку – 2" до проєкту оборонного бюджету на 2021-й фінансовий рік. Сенатори, зокрема, запропонували поширити санкції на фірми, які надають залученим до будівництва газопроводу компаніям страхові та сертифікаційні послуги, а також послуги, пов'язані з технологічною модернізацією або установленням зварювального обладнання.

Ще до внесення нових санкцій до проєкту оборонного бюджету німецька влада висловлювала стурбованість щодо можливого посилення обмежувальних заходів. Міністерство економіки та енергетики ФРН заявило, що виступає проти будь-яких екстериторіальних санкцій. 16 липня у МЗС Німеччини заявили, що американська влада "нехтує правом і суверенітетом Європи вирішувати, де і як їй отримувати енергію".

15 липня держсекретар США Майк Помпео заявив, що "Північний потік – 2" і другу гілку "Турецького потоку" Вашингтон заніс до переліку об'єктів, які підпадають під дію закону "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA). Нове положення передбачає можливість застосування санкцій до тих, хто інвестує чи веде будь-яку іншу діяльність, пов'язану з російськими експортними трубопроводами. Пізніше в Держдепі роз'яснили, що наразі США не вводять додаткових санкцій, а просто передбачили таку можливість.