-1 Київ
Міністерство закордонних справ Німеччини розкритикувало наміри США запровадити нові санкції проти учасників будівництва газогону "Північний потік – 2". Заяву міністра закордонних справ країни Гайко Мааса опублікували на сайті відомства 16 липня.
Глава міністерства вважає, що американська влада "нехтує права і суверенітет Європи вирішувати, де і як їй здобувати енергію".
"Європейську енергетичну політику проводять у Європі, а не у Вашингтоні. Ми рішуче відкидаємо екстериторіальні санкції", – зазначив дипломат.
Маас повідомив, що останніми тижнями уряд Німеччини проводив перемовини з американською стороною у зв'язку з імовірним посиленням санкційної політики, під час яких Берлін "чітко виклав свою позицію".
"Ми вважаємо неправильним накладення санкцій на партнерів. Нам потрібна загальна трансатлантична позиція щодо санкцій проти Росії. Рішення США зробить це ще складнішим", – підкреслив глава МЗС Німеччини.
"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його спільно фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки 2019 року. Планували, що будівництво завершать до кінця 2019 року, але потім запуск "Північного потоку – 2" перенесли на кінець 2020 року.
Зараз будівництво газогону заморозили, оскільки у грудні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає запровадження санкцій проти російських газогонів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва "Північного потоку – 2" і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладальники. На момент припинення робіт залишалося укласти по дну Балтійського моря 160 км труб, повідомило видання Neftegaz.ru.
Наприкінці червня 2020 року Сенат Конгресу США додав нові санкції проти "Північного потоку – 2" у проєкт оборонного бюджету на 2021 фінансовий рік. Сенатори, зокрема, запропонували поширити санкції на фірми, які надають залученим до будівництва газогону компаніям страхові та сертифікаційні послуги, а також послуги, пов'язані з технологічною модернізацією або встановленням зварювального обладнання.
Ще до включення нових санкцій у проєкт оборонного бюджету німецька влада висловлювала стурбованість щодо ймовірного посилення обмежувальних заходів. Міністерство економіки та енергетики ФРН заявило, що виступає проти будь-яких екстериторіальних санкцій. За даними агентства Bloomberg, Німеччина готує відповідні заходи – уряд на чолі з Ангелою Меркель вимагає скоординованої реакції Євросоюзу із цього приводу, оскільки санкції можуть стосуватися європейських компаній, банків, а також державних установ.
15 липня держсекретар США Майк Помпео заявив, що "Північний потік – 2" і другу гілку "Турецького потоку" Вашингтон додав до переліку об'єктів, які підпадають під дію закону "Про протидію супротивникам Америки допомогою санкцій" (CAATSA). Нове положення передбачає можливість застосування санкцій до тих, хто інвестує чи проводить будь-яку іншу діяльність, пов'язану з російськими експортними трубопроводами. Згодом у Держдепі роз'яснили, що наразі США не запроваджують додаткових санкцій, а просто передбачили таку можливість.
