Росія заявила про намір брати участь у березневому засіданні ОПЕК. Саудівська Аравія зірвала зустріч

Засідання технічного комітету ОПЕК+, заплановане на 18 березня, не відбудеться. Про це 12 березня повідомило російське агентство ТАСС із посиланням на джерело в одній із делегацій.

Про намір брати участь у засіданні комітету, яке мало відбутися в режимі вебконференції, заявляв міністр енергетики Росії Олександр Новак.

На зустрічі могли обговорювати майбутнє угоди про скорочення видобування вуглеводнів між Організацією країн – експортерів нафти і країнами, що не входять в ОПЕК (насамперед Росією як найбільшим виробником нафти, яка не є членом ОПЕК).

Проте зустріч скасували через відмову Саудівської Аравії брати в ній участь (країна видобуває приблизно третину нафти ОПЕК).

5 березня Організація країн – експортерів нафти, куди входять 14 нафтовидобувних держав: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея та Еквадор, – погодила додаткове обмеження видобування нафти на 1,5 млн барелів на добу у зв'язку з падінням попиту на неї через коронавірус. Очікували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження наявної або укладення нової угоди.

Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії та не була партнерською. За даними джерел The Bell, ініціатором розриву угоди був глава "Роснефти" Ігор Сєчин. Керівництво Росії вважає, що відмова від правочину завдасть шкоди американським виробникам сланцевої нафти, з'ясували журналісти The Bell і Bloomberg.

До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.

На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "розпочати тотальну цінову війну" і наростити видобуток із нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".

9 березня вартість північноморської нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель. Таке падіння цін виявилося найбільшим із 1991 року – із часу війни в Перській затоці. Після ранкового обвалу цін на нафту різко впали біржові індекси цілої низки країн. 

До вечора 10 березня вартість нафти Brent зросла майже на 10%, до $38 за барель. 12 березня травневі ф'ючерси Brent торгують приблизно по $33,5 за барель.