ГОРДОН
 
 
Альфред Кох

Колишній віцепрем'єр РФ.

Частка нафтогазової промисловості становить приблизно 1% ВВП США, і американці можуть навіть не помітити, що Росія намагається їм нашкодити

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Об'єктивно, звичайно, російський демарш із квотами на видобування нафти ОПЕК+ працює не проти США, хай що там говорить [прессекретар "Роснефти" Михайло] Леонтьєв.

Частка нафтогазової промисловості становить приблизно 1% ВВП США, і американці можуть навіть не помітити, що Росія намагається їм нашкодити. До того ж аж ніяк не вся нафта у Штатах сланцева. Багато нафти видобувають і у традиційний спосіб.

Якщо нафта сильно впаде в ціні, американські споживачі зі ще більшим задоволенням будуть її імпортувати, як це вони роблять багато десятиліть поспіль. У них немає жодного спеціального "патріотизму" щодо цього.

Нерентабельні свердловини заморозять і розморозять знову, щойно ціни підуть угору. Так уже було у 2014–2016 роках. І так буде знову. Технологія "заморожування – розморожування" відпрацьована, й жодних проблем із цим у американських компаній не буде.

До того ж США, будучи найбільшим виробником нафти у світі, усе ж експортують лише 1,5 млн барелів на добу, а імпортують – 7,5 млн. Отже, вони є чистим нетто-імпортером нафти на 6 млн барелів на добу.

Навіть Росія експортує нафту у США! Отже, про жодні ринки, які в Росії "відвоювали" США, не може бути й мови. Ця проблема є лише у хворобливій уяві Леонтьєва.

Зрозуміло, не можна серйозно обговорювати і тезу про "помсту" Америці за санкції проти "Північного потоку – 2". "Північний потік – 2" Росія так чи інак добудує, а мстити в такий дорогий для самих себе спосіб, мені здається, нездатний навіть Сєчин.

Адже на падінні цін "Роснефть" у середньостроковій перспективі втрачає десятки мільярдів доларів, а від "Північного потоку – 2" прибутку буде пара-трійка мільярдів на рік. І то: не "Роснефти", а "Газпрому". Хто знає відносини між цими компаніями, той оцінить і абсурдність тези про так звану помсту.

Із ким же Росія змагається цього разу? Кого вона хоче витіснити з ринку після того, як США фактично прибрали з ринку Венесуелу й Іран? По-перше, звичайно, всіх виробників із високою собівартістю видобування. Це насамперед компанії, які видобувають нафту в Північному морі (наприклад, Норвегія). Також у зоні ризику тепер виробники в'язких і важких сортів нафти (наприклад, Канада).

Однак основного удару завдають по Саудівській Аравії (СА) й узагалі по арабських виробниках. Путін довго готувався до цієї війни, і ось вона розпочалася. Чому Путін вважає, що він виграє? Тому що ВВП Росії ($1,6 трлн) більший за ВВП СА ($750 млрд). Тому що частка нафтогазової промисловості у ВВП у Росії 20%, а в СА – майже 50%. Тому що частка нафтогазових доходів у бюджеті Росії 40%, а в СА – 75%.

Бо СА майже повністю залежить від імпорту всього, а Росія після п'яти років політики "імпортозаміщення" – значно менше і, отже, Росія менше постраждає від падіння курсу національної валюти, ніж СА.

Золотовалютні резерви (ЗВР) Росії цьогоріч уперше за багато років перевищили ЗВР СА і становлять $526 млрд проти $508 млрд. Хіба дарма Путін їх так довго збирав? Отже, Росія краще, ніж СА, підготувалася до цієї війни.

До речі, крім цінової війни, є ще і звичайна. І якщо Росії об'єктивно ніхто не загрожує, то СА перманентно перебуває під загрозою прямого конфлікту з Іраном. Згадайте хоча б торішні атаки на нафтопереробні заводи в СА, за якими, очевидно, стояв Іран. А Іран, до речі, союзник Росії в Сирії... А СА підтримує ісламських радикалів-сунітів і є відомості, що фінансувала ІДІЛ та "Аль-Каїду"...

Через усі ці нюанси СА змушена багато витрачати на оборону ($67 млрд – третій показник у світі після США й Китаю), а Росія другий рік поспіль їх знижує ($61 млрд – шосте місце).

З усього виходить, що шанси Росії в цій війні на виснаження кращі. І в разі перемоги їй, окрім відвойованих ринків і високих цін, дістанеться подяка всього прогресивного людства: адже не секрет, що за всіма радикальними ісламськими терористичними угрупованнями у світі стоїть королівська родина саудитів...

СА, до речі, усе це добре розуміє. Звідси така нервова реакція: вибухове зростання видобутку, величезні знижки споживачам у Європі й Азії. Вони вирішили піти ва-банк.

Але перемогу Росії (якщо така, звичайно, станеться) буде здобуто вашим коштом, дорогі росіяни. Обростання "жирком" укотре відкладено. Доведеться потерпіти. Грошей на вас знову не буде. "Ви тут тримайтеся" і далі за текстом.

Ну, а якщо "жирок" відкладається, отже, і зміна влади – теж. Путін же чітко сказав: немає "жирку" – немає зміни влади.

Тобі все зрозуміло, друже?

Джерело: Альфред Кох / Facebook

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги