Американські конгресмени готують законопроєкт, який оголошує Україну країною "НАТО плюс"

11 сiчня 2022, 18:59

Этот материал также можно прочитать на русском

Американські конгресмени готують законопроєкт, який оголошує Україну країною "НАТО плюс"

Американські конгресмени готують законопроєкт, який суттєво збільшить фінансування постачання летальної допомоги Україні
Фото: depositphotos.com

Група американських конгресменів від Республіканської партії має намір винести на розгляд законопроєкт, який оголошує Україну країною "НАТО плюс". Про це 11 січня повідомляє "Голос Америки".

"У дипломатії мало шансів на успіх, якщо не підходити до неї з позиції сили... [Президент РФ] Володимир Путін має взяти до уваги, що Конгрес не потрепить відновлення сфери впливу Росії і не допустить відмови від України та інших наших союзників і партнерів по НАТО у Центральній і Східній Європі", – заявив провідний республіканець у комітеті Палати представників із міжнародних справ Майкл Маккол, який є головним ініціатором законопроєкту.

Автори проєкту закону зазначають, що він дасть змогу суттєво збільшити фінансування летальної військової допомоги і забезпечить Україні дипломатичну підтримку, якої вона потребує в умовах збільшення кількості російських військ біля її кордонів.

Законопроєкт також передбачає офіційне оголошення Росії державою – спонсором тероризму і притягнення Москви до відповідальності за агресію через негайне введення санкцій проти "Північного потоку – 2", які не дадуть змоги ввести газопровід в експлуатацію.

Окрім цього, документ передбачає виділення $155 млн "Радио Свобода" на боротьбу з російською дезінформацією у 2022 році.

Співавторами законопроєкту стали члени Палати представників Майк Роджерс, Майк Тернер та Еліс Стефанік.

"Цей законопроєкт суттєво збільшить фінансування постачання летальної допомоги Україні, зокрема протиповітряної і протикорабельної зброї, яка потрібна українцям для стримування Росії. Він також чітко дає зрозуміти, що вимоги Путіна, такі як право вето на вступ країн до НАТО і мораторій на розгортання ракет середньої дальності у Європі, неприйнятні та суперечать інтересам національної безпеки США", – наголосив конгресмен Роджерс.

За словами Стефанік, "Україна має бути вільною у виборі її майбутнього, зокрема економічних відносин і відносин у сфері безпеки, не побоюючись відплати з боку Путіна".

10 січня у Женеві відбувся головний раунд переговорів між США і РФ щодо "гарантій безпеки", розмова тривала приблизно 7,5 години. Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков після перемовин сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.

За словами Рябкова, який очолює російську делегацію, РФ потрібні "залізобетонні" гарантії того, що Україна та Грузія ніколи не стануть членами НАТО. Він додав, що у Москві хотіли б, щоб на саміті у Мадриді, який відбудеться 29–30 червня, Альянс це юридично закріпив.

Заступниця держсекретаря Сполучених Штатів Венді Шерман, яка очолює американську делегацію, на брифінгу після переговорів Росії та США заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої у 2015 році, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія висунула до Північноатлантичного альянсу вимогу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть переговори з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ і ОБСЄ.