+4 Київ
Колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес заявив, що на тлі подій у Нагірному Карабаху НАТО має негайно надіслати Грузії запрошення приєднатися до Альянсу. Про це йдеться в його колонці, опублікованій у виданні EUObserver.
Годжес висловив думку, що Захід поступився Кремлю ініціативою в Карабасі, тому сьогодні змушений тільки спостерігати за результатом.
За словами американського генерала, саме нездатність Заходу повністю і послідовно конкурувати у великому Чорноморському регіоні в усіх областях, зокрема у Південному Кавказі, дала можливість конфлікту в Нагірному Карабасі поновитися.
Він нагадав, що Нагірний Карабах є єдиним сухопутним коридором, який з'єднує Європу та Євразію та не проходить через Росію або Іран.
"По суті, це ключ до розвитку економічного потенціалу великого Чорноморського регіону, і Заходу більше не треба зволікати. Ми маємо активізувати зусилля щодо захисту міжнародного права і тісніше співпрацювати із зацікавленими сторонами на місцях, щоб створити деякі умови для тривалого миру між азербайджанцями і вірменами. Це потребує постійних дипломатичних зусиль, а також економічної підтримки і можливостей приватних інвестицій", – зазначив Годжес.
На його думку, в цьому питанні Захід має працювати разом із Туреччиною, "щоб відновити і поновити напружені відносини".
"Побудуймо нові, міцніші відносини з Вірменією та Азербайджаном, зміцнімо наш давній союз із Туреччиною й укріпімо нашу присутність у Грузії, зокрема інфраструктуру для військово-повітряних сил і військово-морського флоту США. Ми також маємо надіслати Грузії запрошення негайно приєднатися до НАТО", – зазначив генерал.
За його словами, ці кроки дадуть Кремлю зрозуміти, що цей регіон становить для Заходу стратегічний інтерес.
"Захід мусить змагатися на Південному Кавказі, поки у нас є можливість, якщо ми хочемо запобігти конфлікту між великими державами", – додав він.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але кожного разу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
У ніч на 10 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву про припинення війни в Нагірному Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
За його умовами Вірменія мала до 20 листопада звільнити Кельбаджарський та Агдамський райони, а також території у Газаському районі, а до 1 грудня – Лачинський район, указано в тексті заяви, яку опубліковано на сайті Кремля. Зокрема, 20 листопада очікували виведення збройних сил Вірменії з Агдама, а 1 грудня – з Лачина.
Пізніше Вірменія звернулася через Росію до Азербайджану із проханням дати їй відтермінування на виведення військ і цивільного населення з Кельбаджарського району до 25 листопада.
Після ухвалення заяви з'явилися повідомлення про те, що вірмени масово втікали з районів Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану. Дехто підпалював свої будинки.
