За даними міноборони Азербайджану, представники "незаконних збройних формувань" спробували захопити висоту Гирхгиз та "встановити там нові бойові позиції".
"Унаслідок проведеної у відповідь підрозділами азербайджанської армії операції "Відплата" було узято під контроль висоти Гирхгиз, а також Сарибаба та інші панівні висоти вздовж Карабаського хребта Малого Кавказу", – повідомило оборонне відомство.
Міноборони Азербайджану також повідомило про втрати супротивника.
"У межах операції було знищено кілька бойових позицій, а також завдано авіаудару по військовій частині в селищі Юхари Оратаг колишнього Агдаринського району. Внаслідок цього було знищено та поранено живу силу незаконних вірменських збройних формувань, знищено кілька гаубиць Д-30, військові транспортні засоби та велику кількість боєприпасів", – ідеться у повідомленні.
За інформацією "Радио Азатутюн", в "армії оборони Народного Карабаху" підтвердили втрати – двоє загиблих і 14 поранено внаслідок застосування Азербайджаном ударних безпілотників.
Як пише інформаційний ресурс "Кавказский узел", у Нагірному Карабаху у зв'язку із загостренням ситуації оголосили часткову мобілізацію.
У МЗС Вірменії заявили, що 3 серпня азербайджанські військові порушили заяву про припинення вогню від 9 листопада 2020 року і "пішли на агресію в зоні відповідальності російських миротворців", внаслідок чого є загиблі та поранені. Відомство звинуватило Азербайджан у політиці залякування населення Нагірного Карабаху, "етнічному чищенню та повзучій окупації" регіону.
У своєму ранковому повідомленні 3 серпня міноборони Азербайджану заявляло про інтенсивний обстріл своїх позицій у напрямку Лачинського району та загибель одного військовослужбовця. Після інциденту МЗС Азербайджану звинуватило Єреван у порушенні положень тристоронньої угоди.
Міноборони Азербайджану також оприлюднило відео, на якому, ймовірно, зображено удар з безпілотників по військовій частині у селищі Юхари Оратаг.
Відео: Azərbaycan Respublikası Müdafiə Nazirliyi / YouTube
Контекст
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершили підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху, відому як тристороння угода. Згідно з домовленостями, вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "найбільш вигідний" для Баку.
Під час конфлікту загинуло кілька тисяч людей з обох сторін.
Після підписаної мирної угоди між сторонами періодично виникають конфлікти та перестрілки. Зокрема, у січні 2022 року міністерство оборони Вірменії заявило про загибель трьох своїх військовослужбовців на кордоні з Азербайджаном.
24 березня Вірменія заявила, що збройні сили Азербайджану рушили вперед у районі Нагірного Карабаху. У Вірменії закликали "російські миротворчі війська, у зоні відповідальності яких відбувається провокація", вжити заходів. У міноборони Азербайджану це заперечували, заявивши, що "ведуть уточнення позицій та місць дислокації".
Росія звинуватила Азербайджан у порушенні домовленостей щодо Нагірного Карабаху та закликала відвести війська. В Азербайджані відповіли, що заява РФ "суперечить характеру двосторонніх відносин", висунули вимогу забезпечити виведення з територій вірменських військ та "не використовувати вислів "Нагірний Карабах".