$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Байден не має ні намірів, ні бажання скеровувати війська США в Україну – Білий дім

Байден не має ні намірів, ні бажання скеровувати війська США в Україну – Білий дім США зосередилися на підтримці партнерів по НАТО на східному фланзі, зазначила Псакі
Фото: The White House / Flickr
Президент Сполучених Штатів Джо Байден не має наміру скеровувати американські війська в Україну. Про це на брифінгу 25 січня заявила його речниця Джен Псакі, текстову версію заходу опублікували на сайті Білого дому.

"Просто для чіткості: президент не має ні намірів, ні інтересу, ні бажання скеровувати війська в Україну. НАТО сформували, щоб підтримувати наших партнерів і країни на східному фланзі, і саме на цьому ми зосередилися", – сказала Псакі.

За її словами, рішення про ймовірне скерування на східний фланг 8,5 тис. американських військових, приведених у бойову готовність раніше, "ухвалюватимуться за погодженням з партнерами та союзниками по НАТО".

У грудні 2021 року у Білому домі підтвердили, що США розглядають збільшення військової присутності на східному фланзі НАТО у разі вторгнення РФ до України.

12 січня 2022 року про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він нагадав, що після окупації Росією Криму і дестабілізації ситуації на Донбасі Альянс значно посилив свою присутність на східному фланзі. Він наголосив, що НАТО перебуває там, щоб захищати союзників, щоб "зберегти мир, а не спровокувати конфлікт".

23 січня видання The New York Times написало з посиланням на джерела у Білому домі, що високопосадовці Пентагону надали Байдену кілька варіантів розміщення військ біля кордонів Росії.

Зокрема, запропонували варіант скерувати від тисячі до 5 тис. військовослужбовців до країн Східної Європи з потенціалом 10-кратного збільшення цієї кількості у разі погіршення ситуації.

Водночас жоден із варіантів, які розглядають, не передбачає розгортання додаткових американських військ у самій Україні, і Байден чітко дав зрозуміти, що не хоче вступати в новий конфлікт після виходу Штатів з Афганістану, підкреслило The New York Times.

Контекст

Заява Псакі прозвучала на тлі нарощування РФ військ поблизу кордонів України та повідомлень про ймовірне її вторгнення.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня 2021 року, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го, 12-го і 13 січня 2022 року проводили переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.

Столтенберг зазначив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.

Глава Міноборони України Олексій Резніков повідомив 24 січня, що Росія не створила жодного ударного угруповання, що свідчило б про підготовку її вторгнення в Україну. На думку секретаря Данілова, повномасштабне вторгнення Росії в Україну на сьогодні неможливе.

Президент України Володимир Зеленський 24 січня за підсумками засідання РНБО заявив, що представники РНБО працюють для повної деескалації та мирного врегулювання ситуації на Донбасі, в Україні все під контролем і причин для паніки немає.

Водночас у США вбачають усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого.