За словами Блінкена, останні заяви та дії з боку Ірану "є явним кроком назад і роблять перспективи угоди в найближчому майбутньому малоймовірними".
"Я не можу вказати вам строки, крім ще раз сказати, що Іран, схоже, або не бажає, або не може зробити те, що необхідно для досягнення угоди, і вони й далі намагаються внести в переговори сторонні питання, які роблять угоду менш імовірною. Але, безумовно, те, що ми бачили минулого тижня, – це крок назад від імовірності будь-якої короткострокової угоди", – сказав він.
10 вересня Франція, Німеччина та Великобританія опублікували спільну заяву, у якій уряди цих країн заявили, що сумлінно вели переговори з Іраном з квітня 2021 року про відновлення і повну реалізацію Спільного всеосяжного плану дій разом з іншими учасниками угоди та Сполученими Штатами.
"Іран продовжує нарощувати свою ядерну програму, виходячи за межі будь-якого правдоподібного цивільного виправдання. Поки ми наближалися до угоди, Іран знову порушив окремі питання щодо її юридично зобов'язувальних міжнародних зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, укладеним із Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ). Ця остання вимога викликає серйозні сумніви щодо намірів і відданості Ірану успішному завершенню СВПД", – ідеться в заяві.
Також вони наголосили, що Іран має співпрацювати з МАГАТЕ.
"Враховуючи нездатність Ірану укласти обговорювану угоду, ми консультуватимемося разом із міжнародними партнерами про те, як найкраще вирішити проблему ядерної ескалації Ірану, що триває, і відсутності співпраці з МАГАТЕ щодо його Угоди про гарантії у зв'язку з ДНЯЗ", – додали автори заяви.
Контекст
Рада Безпеки ООН 20 липня 2015 року схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з нього санкцій. Тегеран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років, у разі виконання Іраном умов ядерної угоди, усі обмеження й умови, які містяться в резолюції ООН, мали припинити дію.
8 травня 2018 року тодішній президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна виходить зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо Ірану, вважаючи його "катастрофічним". За словами Трампа, Тегеран обманював світову спільноту, приховуючи продовження розвідок у галузі ядерної зброї.
Колишній іранський президент Хасан Рухані говорив, що радий виходу США з ядерної угоди. Він назвав Вашингтон "проблемним партнером" і поінформував, що продовжить роботу за угодою із Францією, Великобританією, Німеччиною, Китаєм і Росією. Також Рухані попередив, що Тегеран може відновити збагачення урану в промислових масштабах.
6 серпня 2018 року Трамп підписав указ, який відновив санкції проти Ірану, що діяли до підписання ядерної угоди. Вони набули чинності 5 листопада. 8 травня 2019 року в Ірані заявили про відмову виконувати частину зобов'язань щодо ядерної угоди. 1 липня стало відомо, що ця країна перевищила ліміт запасів низькозбагаченого урану, установлений положеннями СВПДя.
У вересні 2020 року в МАГАТЕ підтвердили, що Іран почав збагачення урану, порушивши умови ядерної угоди зі світовими державами. У листопаді в організації повідомили, що іранські запаси урану вже у 12 разів перевищують поріг, установлений ядерною угодою.
У заяві верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепа Борреля від 11 січня 2021 року йшлося про те, що Іран запустив виробництво збагаченого урану на рівні 20% на підземному заводі Фордо.
Нинішній президент США Джо Байден у лютому 2021 року говорив, що Сполучені Штати не скасують санкцій проти Ірану доти, доки влада цієї країни не відмовиться від планів зі збагачення урану. Він називав вихід США з ядерної угоди 2015 року помилкою і під час передвиборчої кампанії припускав, що Вашингтон повернеться до діалогу з Тегераном щодо цього питання.
Запаси високозбагаченого урану в Ірані за нового уряду країни зросли вчетверо, до 10 кг до вересня 2021 року, указали в МАГАТЕ.
+1 Київ
