Боррель обговорив зі Столтенбергом, Блінкеном та головуванням Польщі в ОБСЄ нарощування Росією військових сил біля України

Світ

Верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель 19 січня провів першу чотиристоронню телефонну розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом та польським головуванням в ОБСЄ. Про це повідомила Європейська служба зовнішніх зв’язків.

Політики обговорили нарощування Росією військових сил біля України, а також поточні двосторонні та міжнародні дипломатичні відносини, "пов'язані зі спробами Росії перевизначити механізми безпеки в Європі".

"Вони підтвердили необхідність дотримання основоположних принципів наявної архітектури європейської безпеки, закріплених, зокрема, у межах ОБСЄ. Вони наголосили на своїй рішучості продовжувати інтенсивні консультації щодо визначення шляхів урегулювання ситуації за допомогою двосторонньої та багатосторонньої дипломатичної взаємодії та надання сильного, чіткого та єдиного фронту", – ідеться у повідомленні.

У службі нагадали, що міністри закордонних справ держав – членів ЄС на зустрічі у Бресті минулого тижня домовилися про зміцнення координації зі Сполученими Штатами та НАТО, а також про розширення співробітництва Європейського союзу в межах ОБСЄ та попросили Борреля координувати цю діяльність.

"Чотиристоронній дзвінок відбувся після цих обговорень та нещодавніх обмінів думками між партнерами, зокрема з українськими колегами, і напередодні переговорів США з Росією. Міністри закордонних справ ЄС продовжать обговорення цього питання на майбутньому засіданні Європейської ради у Брюсселі в понеділок. Високий представник Боррель запросив держсекретаря Блінкена приєднатися до цієї зустрічі", – указано в повідомленні.

Контекст

2014 року, одразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти та докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.
10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн –членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
Президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення 19 січня закликав українців не панікувати. Він нагадав, що російська агресія проти України триває із 2014 року. За словами президента, українська сторона "знає про всі можливі загрози і розуміє всі можливі дії у відповідь". Також, за словами глави держави, рівень підтримки України з боку міжнародних партнерів є "високим як ніколи".