Екскоординатор санкційної політики Держдепу Фрід розповів, які європейські країни не хотіли вводити санкції проти Росії

Світ

Американський дипломат, колишній координатор санкцій політики Держдепу Деніел Фрід розповів у інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман, що не всі європейські країни (зокрема Італія) були готовими до запровадження санкцій проти Росії після окупації Криму та агресії на сході України.

Фрід протягом 40 років пропрацював у Держдепі США. Він був головним координатором санкцій політики Держдепу у 2013–2017 роках.

"Було кілька європейських лідерів, скептично налаштованих щодо санкцій. Країни, які підтримали санкції, – це Великобританія, Німеччина, Польща, звісно ж, країни Балтії та Скандинавії. Франція приєдналася до консенсусу, й Італія теж була частиною цієї групи. Ця група була настільки сильною, що країни, які вагалися, та й італійці, які на початку скептично ставилися, не могли порушити консенсусу. Ми, американці, дослухалися до Європи, тому й було досягнуто згоди щодо санкцій. У цьому й було моє завдання: укласти найкращу угоду не за допомогою диктатури, а за допомогою діалогу з Європою", – сказав дипломат.

Він підкреслив, що санкції проти РФ запровадили після того, як російські війська вторглися в Україну, і, цілком ймовірно, через них Москва переглянула свої плани щодо захоплення деяких українських областей.

"Найімовірніше, вони переконали [президента РФ Володимира] Путіна відступити від його найагресивнішої задумки. Якщо пам'ятаєте, він заявляв про 40% української території, про так звану "Новоросію", але він відступив від цього плану, – зазначив Фрід. – Але санкції не мали належного впливу на вихід Росії із цієї території, Путін досі тримає Крим".

Журналістка уточнила в дипломата, чи є санкції, після запровадження яких Росія капітулює.

"Як експерт у сфері санкцій можу сказати, що ніколи не можна передбачити, що якась санкція може змусити вашого опонента капітулювати. Якщо так діяти – то ви жертва нетерплячості й жадібності. Санкції можуть чинити тиск на країну, і цей тиск може посилюватися постійно... Але ви не можете очікувати, що санкції змусять країну просто здатися – це нереально. Це не означає, що санкції самі собою не дають користі. Вони мають бути частиною загальної стратегії з тиску на агресора. Санкції не можуть бути єдиним інструментом. Вони працюють у поєднанні з іншими інструментами", – сказав дипломат.

Інтерв'ю із Фрідом вийде сьогодні на YouTube-каналі "Алеся Бацман". Трансляція розпочнеться о 18.00

Він переконаний, що в разі, якщо Путін поновить військовий наступ на Україну, США введуть додаткові санкції.

"Путін має зрозуміти, що ми серйозно налаштовані, і ми можемо зробити боляче", – підкреслив дипломат.

Контекст

Росія окупувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час збройної агресії Росії на Донбасі загинуло приблизно 13 тис. людей.
Після анексії Криму та військової агресії на Донбасі США, ЄС, Канада й низка інших країн ввели санкції проти РФ за підрив безпеки, стабільності, суверенітету і територіальної цілісності України.
США наклали на Росію санкції в березні та грудні 2014 року. Обмежувальні заходи щороку продовжують, востаннє це зробив президент США Джо Байден у березні 2021 року.
ЄС уперше ввів санкції проти РФ за агресію щодо України в березні 2014 року. На сьогодні стосовно Росії діє кілька санкційних пакетів ЄС за замах на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України. Серед них – індивідуальні санкції проти окремих осіб і суб'єктів господарської діяльності (діють до 15 вересня 2021 року), заборона на економічні відносини із Кримом і Севастополем (діють до 23 червня 2021 року), а також обмежувальні заходи стосовно окремих секторів російської економіки (діють до 31 липня 2021 року).
Європейські посадовці заявляли, що країнам ЄС не завжди вдається зберегти єдність у питанні санкцій проти РФ, деякі країни наполягають на їх пом'якшенні. Зокрема, у різні роки з такою ініціативою виступали лідери Чехії, Угорщини, Італії та Болгарії.