"Міністр Рау висловив жаль щодо численних жертв насильства за останній тиждень і наголосив на необхідності дотримання зобов'язань ОБСЄ, зокрема стосовно прав людини. Казахстан протягом багатьох років є важливою державою-учасницею ОБСЄ й активним партнером у Центральній Азії. Голова ОБСЄ закликав усі сторони діяти відповідально та стримано, а також утримуватися від дій, які можуть призвести до подальшої ескалації чи підбурювання до насильства", – ідеться в повідомленні.
Рау запропонував допомогу та підтримку владі й народу Казахстану у продовженні політичних реформ із дотриманням зобов'язань у межах ОБСЄ, зокрема через офіс програм ОБСЄ у Нур-Султані.
"Міністр Тлеуберді надав поточну інформацію про ситуацію в Казахстані, торкнувшись місії Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яка триває. Він висловив прихильність президента та уряду до поваги й дотримання всіх міжнародних зобов'язань, зокрема щодо прав людини та основних свобод", – поінформували у пресслужбі.
Контекст
У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального і політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Незабаром протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні продовжилися.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. В ОДКБ вирішили скерувати до Казахстану миротворчі сили, вони "розпочали виконання завдань" у цій країні. За даними Токаєва станом на 10 січня, у Казахстані було розгорнуто сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті й поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційних даних про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, інформації від них про кількість загиблих і постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані вдало завершили, 13 січня почнеться виведення контингенту.
-2 Київ
