Учасники акції вимагали, щоб влада Казахстану оприлюднила правду про події у країні. Вони також засудили введення військ Організації Договору про колективну безпеку, яке оцінюють як військову інтервенцію.
![Фото: suspilne.media]()
Фото: suspilne.media
"Казахстан переживає іноземне вторгнення, у першу чергу російських військ. Ті з нас, хто знають історію придушення військами Варшавського договору Празької весни 1968 року, не можуть не бачити абсолютно очевидних паралелей", – заявив один з учасників акції.
До мітингу приєдналися і громадяни Білорусі. Одна з учасниць акції, Карина Потьомкіна, яка приїхала в Україну з Білорусі наприкінці 2021 року, сказала Суспільному, що вважає нинішню ситуацію в Казахстані гіршою, ніж була в Білорусі під час масових акцій протесту 2020 року.
"У нас у Білорусі були смерті протестувальників, які, скажімо так, були спровоковані насильством із боку правоохоронних органів. У нас хоча б не вводили жодних миротворців... Я думаю, що це жахливо, коли в тебе на батьківщині якісь люди, які прийшли в межах якогось документа, мають право стріляти в мирних людей", – заявила Потьомкіна.
Це вже не перша акція в Києві на підтримку протестувальників у Казахстані.
Контекст
У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, які розпочалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Однією з вимог протестувальників було повне усунення від влади експрезидента Нурсултана Назарбаєва. Невдовзі протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо та усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести у країні тривали.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. В ОДКБ вирішили скерувати до Казахстану миротворчі сили, вони "почали виконувати завдання" в цій країні. За даними Токаєва станом на 10 січня, у Казахстані було розгорнуто сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня в МВС Казахстану заявили, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – вбитих 26 людей і постраждалих понад 1 тис. осіб – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено, 13 січня почнеться виведення контингенту.
-1 Київ
Фото: suspilne.media
