У Казахстані призначили нового прем'єра

Світ

У Казахстані на посаду прем'єр-міністра затвердили Аліхана Смаїлова – з 5 січня, після усунення уряду, він виконував обов'язки прем'єра. Указ про призначення Смаїлова 11 січня опубліковано на сайті президента країни.

"Призначити Смаїлова Аліхана Асхановича прем'єр-міністром Республіки Казахстан", – ідеться в указі президента Касима-Жомарта Токаєва.

Кандидатуру Смаїлова, висунуту президентом на засіданні Мажилісу (нижньої палати парламенту) 11 січня, підтримали всі 89 присутніх депутатів, повідомляє агентство "Фергана".

На засіданні парламенту новий прем'єр пообіцяв продовжувати економічні та соціальні ініціативи, закладені Токаєвим, та прислухатися до прохань і вимог казахстанців.

Смаїлову 49 років. З 1999-го до 2003 року, а також із 2009-го до 2014 року очолював Агентство зі статистики Казахстану. З 2015-го до 2018 року був помічником президента.

З вересня 2018 року до відставки уряду в лютому 2019 року обіймав посаду міністра фінансів. У лютому 2019 року став першим заступником прем'єр-міністра – міністром фінансів, а з травня 2020 року – лише першим віцепрем'єром.

5 січня 2022 року його призначили в.о. прем'єра замість Аскара Маміна, який пішов у відставку разом з усім кабінетом на тлі протестів.

Контекст

2 січня у Казахстані розпочалися мітинги. Сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизельне паливо та усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Попри це протести в країні продовжилися.
5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан. На засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили, вони "почали виконання завдань" у цій країні. За даними Токаєва станом на 10 січня, в Казахстані розгорнули сили ОДКБ у кількості 2030 осіб та 250 одиниць техніки.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану стверджували, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізовано", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційні дані про жертв серед протестувальників – 26 убитих і понад 1 тис. постраждалих – не оновлювали з 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвала технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформацію від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 11 січня кількість затриманих у Казахстані, за даними МВС, сягнула 9,9 тис. осіб.
Токаєв 11 січня заявив, що місію ОДКБ у Казахстані успішно завершено, за два дні почнуть виведення контингенту.