Рішення про продовження санкцій Рада ЄС ухвалила напередодні.
Обмеження продовжили до 15 вересня 2023 року. Санкції передбачають заборону на поїздки фізичних осіб, заморожування активів і заборону на надання коштів або інших економічних ресурсів названим фізичним і юридичним особам.
Санкції ЄС стосуються 1473 фізичних і 205 юридичних осіб. Зі списку вилучили трьох людей: депутата Держдуми Миколу Петруніна, головного редактора "Комсомольской правды" Миколу Сунгоркіна й заступника губернатора Херсонської області Кирила Стремоусова, які померли.
Контекст
ЄС уперше ввів санкції проти Росії у відповідь на її агресію щодо України у 2014 році. 2022 року, після повномасштабного вторгнення російських військ, обмеження суттєво розширили.
25 лютого 2023 року про затвердження 10-го санкційного пакету ЄС проти Росії повідомив верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. У Єврокомісії розповіли, що до санкційного списку занесли 120 фізичних і юридичних осіб. Введено торговельні й фінансові санкції, зокрема подальші заборони на експорт на суму понад €11 млрд, що "позбавляє російську економіку найважливіших технологічних і промислових товарів", зазначили в ЄК.
Україна наполягає на санкціях проти атомної галузі РФ і "Росатому". 16 лютого Politico повідомило з посиланням на трьох дипломатів, що Європейська комісія передумала вводити обмеження щодо ядерної галузі Росії у 10-му пакеті санкцій. 20 лютого цю інформацію підтвердив Боррель.
За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року щодо РФ ввели понад 11,4 тис. обмежень. Загалом з 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – понад 14 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію і Північну Корею.
-1 Київ
