+12 Київ
Арешт міністра економічного розвитку Росії Олексія Улюкаєва може стати пірровою перемогою очільника "Роснафти" Ігоря Сєчина. Про це в матеріалі для "Радіо Свобода" написав російський журналіст Олег Кашин.
"Дідько його знає, що у Сєчина насправді трапилося з Улюкаєвим, але такі на вигляд піррові перемоги – коли, здолавши одного ворога, переможець налаштовує проти себе взагалі всіх, хто є довкола. Це той випадок, коли небувала сила стає небувалою слабкістю. Досі товариші Сєчина за номенклатурним класом тільки терпіли його, тепер вони, за всією логікою, повинні боятися його та ненавидіти – всі поголовно, навіть ті, з ким він сьогодні дружить і ніби-то заодно", – вважає автор.
Сам факт арешту чинного урядовця – показник могутності Сєчина, що виходить за межі довіреної йому нафтової компанії, зазначив Кашин.
"Коли і яка держкомпанія у нас саджала міністрів? Ніколи і ніяка, звісно, і саме в цьому полягає, хоч би як голосно це звучало, історичне значення ночівлі Улюкаєва в СІЗО. Адже це безпрецедентне порушення всіх законів номенклатурного феодалізму, який, яким би диким він не був, все-таки передбачає найочевидніший поділ праці, коли саджають силовики, а нафтовики качають нафту", – йдеться у статті.
Єдиний історичний приклад, до якого апелюють оглядачі, – арешт глави МВС СРСР Лаврентія Берії 1953 року, проте аналогія не зовсім точна, вважає Кашин.
"Берія – це саме Сєчин, який настільки сильний і непереможний, що решті так і хочеться, наплювавши на всі інші протиріччя, об'єднатися і розірвати його на дрібні шматочки, і тут уже не має значення, наскільки ти сам по собі крутий і сильний – коли проти тебе все, ти гарантовано приречений", – написав він.
"Уже зараз, за Путіна, у всієї номенклатури від міністра і вище може бути лише одна заповітна мрія – щоб не було ніякого Сєчина і ніякої "Роснафти". Перемігши Улюкаєва, Сєчин сам собі відкрив фінішну пряму, наприкінці якої в кращому разі втеча, а про гірше ліпше навіть не думати. Вирватися настільки вперед, настільки піднятись – це рівнозначно тому, щоб завернутися у фантик з написом "з'їж мене", – пояснив журналіст.
Утім, у Сєчина, на думку автора статті, залишається шанс уникнути гіршого.
"У Сєчина немає можливості врятуватися? Здається, є, але тільки одна: не чекаючи, поки йому помстяться за Улюкаєва, самому зруйнувати всю систему, буквально взяти палицю і руйнувати, руйнувати, руйнувати, поки каменя на камені не залишиться. Самому повалити Путіна, самому стати революціонером. Таким і має бути ідеальний революціонер – з величезними грошима, з власним силовим ресурсом та з глибокою жагою помсти", – дійшов висновку Кашин, не виключивши, що на боці Сєчина врешті-решт виявиться і народна підтримка.
Інформація про затримання міністра економічного розвитку РФ за хабарництво з'явилася в ніч проти 15 листопада. Як повідомляло видання "Газета.Ru", в уряді РФ чекали відставки Улюкаєва зі своєї посади, оскільки ще в жовтні він написав заяву про відставку.
Міністра звинуватили в здирництві та отриманні хабара в особливо великому розмірі. У Слідкомі РФ заявили, що чиновник отримав $2 млн за надання позитивної оцінки, що дозволила компанії "Роснафта", яку очолює Ігор Сєчин, купити державний пакет акцій "Башнафти". Улюкаєв відмовився визнати провину.
15 листопада Басманний суд Москви відправив Улюкаєва під домашній арешт.
Улюкаєв був міністром економічного розвитку Росії з 2013 року. 15 листопада 2016 року президент РФ Володимир Путін його звільнив.
