Китай другим у світі після США успішно посадив космічний апарат на Марс

Світ

Китайський зонд із дослідження Марса "Тяньвень-1", який стартував 23 липня 2020 року з космодрому Веньчан на острові Хайнань, 15 травня сів на поверхні Червоної планети. Про це 14 травня повідомила "Сіньхуа" з посиланням на Китайське національне космічне управління (CNSA).

"Тяньвень-1", який складається з орбітального апарата, посадкового модуля і марсохода "Чжуронг", вийшов на орбіту Червоної планети 10 лютого після майже семи місяців подорожі в космосі. На орбіті Марса зонд провів понад два місяці, вивчаючи можливі місця для приземлення.

"Тяньвень-1" почав знижуватися вранці в суботу (за пекінським часом) і приблизно о 4.00 (23.00 14 травня за Києвом) капсула з посадковим модулем і марсоходом відокремилася від зонда. За три години вона увійшла в атмосферу Марса на висоті 125 км, пише "Сіньхуа".

Агенція зазначає, що приземлення, яке тривало приблизно дев'ять хвилин, було надзвичайно складним через відсутність наземного контролю, космічний корабель проводив її автономно. Будь-яка помилка унеможливила б приземлення, підкреслив Ген Янь, співробітник Центру вивчення Місяця і космічних програм CNSA.

Це перша місія Китаю з дослідження Марса. Її мета – вивчення морфології і геологічної будови Червоної планети, характеристик і складу ґрунту та розподілу поверхневого льоду, атмосфери і клімату поверхні, довкілля, а також фізичного поля і внутрішньої структури Марса.

Контекст

18 лютого марсохід NASA Perseverance ("Наполегливість"), який покинув Землю 30 липня 2020 року, успішно сів на поверхню Червоної планети. Апарат уже надіслав на Землю фотографії Червоної планети, зокрема кольорові, та аудіозаписи з поверхні планети. Головною метою місії Perseverance на Марсі є астробіологія, зокрема пошук ознак стародавнього мікробного життя. Марсохід буде досліджувати геологію планети і клімат, прокладе шлях для дослідження Червоної планети людьми і стане першою місією зі збору та зберігання марсіанського каміння і реголіту (битого каміння і пилу).