Колишні посли США висунули вимогу до Байдена оприлюднити санкції на випадок вторгнення РФ в Україну

Світ

Група колишніх послів США, ексспівробітників органів національної безпеки країни виступила з публічним закликом до президента Сполучених Штатів Джо Байдена – вони вимагають оприлюднити перелік заходів, які США введуть проти Росії у разі, якщо вона вторгнеться в Україну.

Заяву опублікували на сайті The Atlantic Council 30 грудня, у день телефонних переговорів Байдена із президентом РФ Володимиром Путіним.

Документ підписало 24 особи, серед них:

експомічник держсекретаря США, провідний експерт Atlantic Council Деніел Фрід;
експосол США в Росії, колишній заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу;
колишній посол США у РФ, професор Стенфордського університету Майкл Макфол;
колишній посол США в Україні Джон Гербст;
експосол США в Україні, старший науковий співробітник вашингтонського інституту Брукінгса Стівен Пайфер;
колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер;
колишній командувач сухопутних військ США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес.

Автори заяви звертають увагу, що РФ порушила низку своїх зобов'язань щодо міжнародних угод, зокрема за Будапештським меморандумом. Вони припускають, що Москва готує ґрунт для збройного нападу на Україну, незважаючи на готовність США та НАТО сісти за стіл переговорів.

"Ми вважаємо, що Сполучені Штати мають у тісній співпраці зі своїми союзниками по НАТО та Україною вжити негайних кроків, щоб вплинути на розрахунки Кремля про економічну вигоду, перш ніж російське керівництво зважиться на подальшу військову ескалацію", – ідеться в заяві.

У ній зазначено, що адміністрація Байдена має погодити з європейськими партнерами відповідь на ймовірний напад на Україну – "незалежно від ступеня чи форми російської ескалації".

"Така відповідь має передбачати пакет серйозних та болючих санкцій, які буде негайно застосовано в разі нападу Росії на Україну. В ідеалі план цих санкцій має бути передано Москві вже зараз, щоб Кремль мав чітке уявлення про масштаби економічного удару, якого йому буде завдано. Зокрема, Вашингтон має провести консультації з Берліном та заручитися згодою Німеччини на те, що вона не допустить введення в експлуатацію "Північного потоку – 2" у разі нападу Росії, давши зрозуміти, що в іншому разі адміністрація не буде знову скасовувати санкції щодо цього газопроводу", – пишуть автори звернення до Байдена.

Вони вважають, що головне, що зараз може зробити Захід для України, – підвищити стримувальний потенціал Збройних сил України, прискоривши надання військової допомоги.

"Для Кремля масштабне вторгнення в Україну має сенс лише в тому разі, якщо російські війська зможуть захопити та утримати українську територію, водночас не зазнаючи значних та постійних утрат. Західні країни мають діяти вже зараз, щоб забезпечити збройні сили та підрозділи територіальної оборони України додатковими можливостями, здатними завдати таких втрат", – підкреслюють у документі.

Контекст

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про начебто підготовку до військового нападу на Донбасі. США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у відповідь на це підкреслив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін сказав 21 грудня, що вимоги РФ щодо безпеки – не ультиматум, але Захід має дати на них відповідь. 23 грудня він заявив, що у 1990-х роках країни Заходу запевняли Москву, що не розширюватимуть НАТО на схід, але "нахабно обдурили". НАТО ніколи не давав обіцянок не розширюватися, заперечив Путіну Столтенберг.
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбудеться діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
30 грудня Байден та Путін провели другу протягом місяця розмову. Під час бесіди, яка тривала приблизно 50 хвилин, глава Білого дому попередив Путіна, що США, їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі вторгнення РФ в Україну.
За словами Байдена, у нього склалося враження, що Путін погодився з тим, що у січні відбудеться три раунди переговорів щодо вимог Росії та "не висловив незгоди ні з чим". "Я чітко дав зрозуміти президентові Путіну, що якщо він зробить ще якісь кроки і вторгнеться в Україну, ми введемо жорсткі санкції. Ми збільшимо нашу присутність у Європі з нашими союзниками по НАТО, і йому доведеться заплатити високу ціну", – наголосив Байден.