Литва офіційно відмовилася видавати Тихановську владі Білорусі

Литва офіційно відмовилася видавати Тихановську владі Білорусі

Тихановська сказала, що повернеться в Білорусь, якщо почуватиметься там у безпеці


Фото: ЕРА

Білорусь дістала відмову від Литви на запит про видання опозиціонерки Світлани Тихановської. Про це сказав генпрокурор Білорусі Андрій Швед 11 липня в ефірі телеканала "Беларусь 1", уривок з його інтерв'ю процитувало агентство БЕЛТА.

За його словами, партнерам з інших країн також надіслали відповідні документи, але зворотної реакції немає, за винятком громадянки Тихановської. Він офіційно підтвердив відмову Литви видати її і вказав на брак мотивування і правових підстав.

Швед назвав "злочинцями" тих білоруських опозиціонерів, які зараз перебувають у Литві. Проти них у Білорусі порушено кримінальні справи.

Генпрокурор заявив про "гарні результати" роботи в цьому напрямі з російськими колегами.

Контекст

Відразу після президентських виборів у Білорусі, які відбулися у серпні 2020 року, силовики погрозами змусили Тихановську покинути країну, зараз вона з двома дітьми живе в столиці Литви Вільнюсі. За словами опозиціонерки, їй запропонували вибрати "між дітьми і в'язницею", і вона вибрала дітей.

Чоловік Тихановської – Сергій у травні 2020 року оголосив про намір брати участь у президентських виборах у Білорусі, того самого місяця його взяли під варту. ЦВК відмовила в реєстрації Тихановського кандидатом у президенти, після чого про намір балотуватися у президенти заявила його дружина Світлана. Слідчий комітет Білорусі висунув йому остаточне обвинувачення за чотирма статтями кримінального кодексу країни.

Тихановська сказала, що повернеться в Білорусь, коли почуватиметься там у безпеці.

Політична криза в Білорусі виникла після виборів президента у 2020 році. Опозиція не визнала перемоги Олександра Лукашенка, який перебуває при владі з 1994 року, у країні почалися масові акції протесту.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня 2020 року Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, її не визнала низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія.

Після цього ЄС, США, Великобританія ввели кілька пакетів санкцій проти оточення Лукашенка, до санкцій приєдналася Україна. Євросоюз до санкційного списку заніс і Лукашенка.