Лукашенко розповів, як його називає Меркель

22 листопада 2021, 18:23

Этот материал также можно прочитать на русском

Лукашенко розповів, як його називає Меркель

Лукашенко (ліворуч) 19 листопада дав інтерв'ю ВВС
Фото: president.gov.by

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, розповів в інтерв'ю ВВС, як під час розмови його називає т.в.о. канцлера ФРН Ангела Меркель.

Кореспондент ВВС Стів Розенберг під час бесіди з Лукашенком зазначив, що в ЄС його не визнають легітимним президентом Білорусі. Він запитав політика, як Меркель до нього звертається під час переговорів.

"А чого це вас хвилює? Пане президенте у Білорусі – він же пане Лукашенку… Послухайте, мені начхати на те, що в Євросоюзі ви думаєте про президента Білорусі. Мене обирав не Євросоюз. Ви мене не визнаєте чверть століття. Мене обирає білоруський народ. Тому мені важливо, як мене сприймає мій народ", – нервово сказав Лукашенко.

Розенберг кілька разів повторив своє запитання, відповідь Лукашенка окремо опублікував Telegram-канал "Пул Первого", у повній версії інтерв'ю ВВС його немає.

"А що стосується, як вона до мене зверталася, я, звичайно, можу вам це сказати, вас це не влаштує. Візьміть стенограму у німців і подивіться, як вона до мене зверталася. Винятково "пане президенте". А я до неї звертався "пані канцлер", – наголосив Лукашенко.

Меркель 15-го та 17 листопада провела телефонні розмови з Лукашенком через міграційну кризу на білорусько-польському кордоні. Вони домовилися, що проблему нелегальних мігрантів "загалом виносять на рівень ЄС та Білорусі". За даними ЗМІ, Лукашенко, зокрема, просив Меркель зняти санкції ЄС проти Білорусі, а також визнати його президентом республіки.

У повідомленні на сайті уряду ФРН від 15 листопада Лукашенка називають на ім'я та прізвище, а також "пан Лукашенко". У новині про розмову від 17 листопада – "Олександр Лукашенко".

Контекст

У Білорусі 9 серпня 2020 року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи продемонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявляв, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.