Соловйов запитав, "скільки років керівником Білорусі буде Лукашенко".
"Якщо будуть важкі обставини навколо Білорусі – ну як, наприклад, війна, – і, ще важливіше, усередині нас будуть, як у 2020 році, рвати – завжди буде", – відповів той.
За його словами, "якщо все буде спокійно" і з'явиться претендент на посаду президента, "ми визначимося".
"Повірте, я президент не тому, що я дуже хочу бути президентом. Не дай боже тобі потрапити в цю ситуацію, коли ти залежиш від обставин багатьох, ти просто зв'язаний!" – додав Лукашенко.
Контекст
Минулі президентські вибори в Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської. Кількох кандидатів, які намагалися зареєструватися та взяти участь у виборах, – блогера Сергія Тихановського, дипломата та ексголову "Білгазпромбанку" Віктора Бабарика, колишнього дипломата Валерія Цепкала – не допустили до виборів, проти них порушили різноманітні кримінальні справи.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку у мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, у 2021 році протестна активність припинилася). За даними центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. людей. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед них США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз та США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів.
Наприкінці лютого 2022 року в Білорусі має відбутися референдум щодо ухвалення поправок до конституції. Поправки, зокрема, вводять обмеження у два строки на обіймання посади президента та забороняють притягувати президента до відповідальності за "дії, вчинені у зв'язку із здійсненням президентських повноважень".