Лукашенко запропонував Макрону посередництво в конфлікті з мусульманським світом

Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував главі Франції Еммануелю Макрону посередництво в урегулюванні конфлікту з мусульманським світом. Про це розповіли у пресслужбі президента Білорусі 2 листопада за підсумками зустрічі Лукашенка з митрополитом Мінським і Заславським, патріаршим екзархом усієї Білорусі Веніаміном.

Лукашенко звернув увагу, що Білорусь активно співпрацює з різними релігійними конфесіями. Як приклад він навів будівництво мечеті в Мінську і сказав, що мусульмани завжди підтримували його на президентських виборах.

"Мусульмани ніколи нам не створювали проблем. Я часто кажу, що мусульмани на всіх виборах майже на 100% підтримували владу і мене як президента. Ми ніколи собі не дозволимо того, що нещодавно почав заявляти президент Франції про свободу слова та релігійні почуття: що тобі дасть це у країні, що ти починаєш критикувати мусульман? Може, йому якраз треба посередництво між ним і мусульманами? Я можу йому тут допомогти, тому що у мене з мусульманами дуже гарні стосунки", – запропонував білоруський лідер.

Лукашенко зазначив, що втручатися в почуття вірян категорично неприйнятно. Держава і суспільство, за його словами, мають зважати на те, що більшість громадян віддає перевагу якійсь релігійній течії.

"Ми ніколи собі не дозволимо кидати камені у вірян. Моя позиція була завжди такою: кожна людина має знайти свою дорогу до храму", – сказав він.

"Треба всім громадам на це зважати. Ця істина сприяла тому, що у нас баланс у суспільстві, рівновага. У нас велика православна церква ніколи не ображала меншу, ніколи не було цих зіткнень і протиріч, хоч би як комусь не хотілося. Тому що народ це не прийме: він хоче спокійно молитися, займатися своїми справами", – переконаний глава Білорусі.

Після вбивства професора історії коледжу Конфлан-Сент-Онорін Самюеля Паті Макрон заявив про "ісламський сепаратизм". Він висловив думку, що "іслам переживає кризу в усьому світі". На церемонії прощання з Паті французький лідер сказав: "Ми продовжимо, учителю, ми будемо захищати свободу, якої ви так добре навчали, і ми будемо звеличувати принципи світської держави, ми не відмовимося від карикатур, від малюнків".

Слова Макрона розкритикувала група лідерів мусульманських країн, зокрема президент Туреччини Реджеп Ердоган. Глава Чечні Рамзан Кадиров назвав французького президента "натхненником тероризму".

29-го та 30 жовтня біля будівлі посольства Франції в Москві відбувалися акції протесту проти карикатур на пророка Мухаммеда. Перша акція була мирною, під час другої мітингувальники спалили фото Макрона, поліція розігнала протест.

Цими самими днями аналогічні акції провели в Туреччині, Іраку, Пакистані, Бангладеш, Лівії, Йорданії, секторі Газа і на західному березі річки Йордан. Учасники акцій спалювали портрети Макрона і прапори Франції.

В інтерв'ю Al Jazeera Макрон говорив, що почуття мусульман він поважає, але завжди буде захищати у Франції "свободу говорити, писати, думати, малювати".

Після заяв Макрона про кризу ісламу у Франції сталася хвиля нападів. Уранці в Ніцці 29 жовтня невідомий атакував перехожих із ножем, жертвами стало щонайменше троє людей, двох із них убили в церкві. Нападника затримали.

Пізніше стало відомо, що в Авіньйоні чоловік, озброєний пістолетом, погрожував перехожим. Окрім того, у центрі Ліона затримали чоловіка, який намагався сісти в трамвай, будучи озброєним ножем із 30-сантиметровим лезом. Він виявився вихідцем з Афганістану.

У Саудівській Аравії цього самого дня напали на охоронця Генерального консульства Франції.

31 жовтня біля грецької церкви у французькому Ліоні невідомий поранив православного священника. Злочинець утік.