"Це неправдиві свідчення", – сказав музикант.
На запитання, звідки у нього синці і чому він шкутильгає, Рузахунов відповів, що під час його затримання 7 січня на шляху з Алмати (Казахстан) до Бішкека (Киргизстан) "було жорстке затримання із застосуванням сили".
Піаніст зазначив, що у камері з ним перебувало ще кілька громадян Киргизстану, і від них він дізнався, як можна вийти на волю.
"Я почув, що це був легкий шлях для того, щоб швидше повернутися додому, і тому вирішив використати. [...] Я почув про те, що якщо зробиш таке зізнання, то є можливість, що тебе екстрадують у Бішкек", – сказав Рузахунов.
Він підкреслив, що не брав участі в масових заходах у Казахстані, а військовим, які його затримували, говорив, що він музикант.
Піаніст також подякував владі Киргизстану за допомогу у звільненні.
9 січня державні телеканали Казахстану Qazaqstan та "Хабар 24" опублікували з посиланням на МВС країни відео допиту одного із затриманих в Алмати, який, як стверджували, прилетів із Киргизстану, щоб за $200 брати участь у протестах. Він виявився відомим музикантом. Киргизстан надіслав ноту протесту через його затримання.
10 січня стало відомо, що Рузахунова звільнили з-під варти.
Контекст
2 січня в Казахстані почалися мітинги, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, столиці Нур-Султані.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо й усунув першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести в країні тривають.
5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні. Усього від ОДКБ у Казахстан скерують 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявляв її генсек Станіслав Зась.
Увечері 6 січня казахстанські силовики оголосили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.
Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.
Уранці 9 січня у МВС Казахстану стверджували, що "в усіх регіонах країни ситуацію стабілізували", влада відновила контроль над будівлями регіональних адміністрацій.
9 січня МВС Казахстану повідомило, що серед правоохоронців загинуло 16 людей, постраждало понад 1300 осіб. Офіційних даних про жертв серед протестувальників – убито 26 людей і постраждало понад 1 тис. осіб – не оновлювали із 6 січня. 9 січня влада повідомила про 164 загиблих під час протестів, але пізніше це повідомлення назвали технічною помилкою.
У протестувальників немає централізованого штабу, і інформації від них про кількість загиблих та постраждалих ніхто не озвучував, але громадські активісти впевнені, що вона значно більша, ніж називала влада.
Станом на 10 січня в країні затримали майже 8 тис. осіб, у міноборони країни пообіцяли, що "спецоперація триватиме до повного знищення терористів".
0 Київ
